Навіщо людям алабай

Помітив таку тенденцію: традиційний і відданий охоронець ледь не кожного двору – німецька вівчарка втрачає свою популярність серед українців. Натомість, люди масово заводять собак породи алабай. Далеко ходити не потрібно, за останній рік середньоазіатська вівчарка (так прозвали цю породу в Радянському Союзі) з’явилась у чотирьох сусідніх дворах. Досить цікаве віяння, тому будучи собаководом, не зміг обійти його стороною, а головне, захотів розібратись у причинах такого тренду.

Одразу хочу прояснити, що особисто нічого проти породи не маю, а справжні її поціновувачі викликають у мене як мінімум повагу. Більше того, вовкодави зажди мені симпатизували, але дозволити собі такого собаку я навряд чи зможу. Чому? Розповім у наступному матеріалі. А зараз трішки про породу, щоб кожен міг зрозуміти про кого йде мова.

Розмір має значення. Так, алабай вражає своїм ростом. Сказати, що ця собака велика – не сказати нічого. Сам люблю собак великих та середніх порід, але алабай для мене – справжній гігант. В стандарті породи говориться про мінімальний ріст, максимальної планки немає. Зазвичай це 70 – 75 см. у холці. Кажуть, що зустрічаються собаки заввишки 1 метр. Для прикладу, мій Кічі має ріст 59 см. і вважається досить крупним представником породи (стандарт бракує кобелів сиб. хаскі, які вищі 60 см.).

Характер і сила. На перший погляд це досить повільні, неповороткі і спокійні ведмеді. Але це тільки на перший погляд. Насправді, алабай має досить вибуховий характер, дуже чутливий та здатний робити блискавичні випади. Їх часто використовують для полювання на диких кабанів, а в недалекому минулому – для полювання на барсів і навіть тигрів.

Чи знають про ці особливості новоспечені алабаїсти? Так. Більше того, саме через ці властивості люди й обирають собі чотирилапих друзів. Але навіщо? Для чого потрібна надзвичайно сильна і безстрашна собака? Відповідь проста – для захисту себе та охорони майна.

Паралельні тенденції

Страх і недовіра. Цікавий факт: в Україні щорічно збільшується чисельність правоохоронців, в бюджеті закладаються шалені кошти на їх утримання, закупівлю щитів, дубинок, пістолетів і т.д., але злочинність не зменшується. Більше того, люди перестають довіряти міліції і навіть починають її боятись. Тому виникає парадоксальна ситуація: нам доводиться самостійно захищатись і від злочинців, і від тих, хто власне нас повинен захищати.

Це не мої вигадки, а реальний факт. Він підтверджується великою кількість соціологічних досліджень. Одне з таких приводжу як приклад. Робилось воно Інститутом соціології досить недавно – влітку нинішнього року, тому може вважатись свіжим. Відповідно до його результатів, лише один відсоток опитаних повністю довіряє міліції, ще 8% швидше довіряють міліції. Прокуратурі довіряють 8%, судам 8,5%, податковій інспекції 8%, Верховній Раді 7,5% відсотків.

Мій дім - моя фортеця. Досить недавно з колегами обговорювали інший цікавий факт: люди, які планують будувати будинок, відразу ж бракують варіант каркасної коробки із сендвіч-панелей. Головна причина відмови від технології: стіни прострілюються з пістолета... !!! Невже в Україні такий великий показник обстрілювання будинків середньостатистичних громадян? Більший ніж в Штатах чи в Європі, де ця технологія домобудівництва дуже популярна? Таке враження, що Україна непомітно сповзла на Близький Схід!

Всі ми розуміємо, що причина в іншому, і причина ця досить банальна – СТРАХ… Відповідно до піраміди Маслоу, питання особистої безпеки має пріоритетне значення для кожної людини. Воно куди важливіше за дружбу, сім’ю, самовираження і т.д. Тому будинки в нас будують із старих і перевірених війнами матеріалів, а огороджують їх двохметровими парканами із колючим дротом.

Кожному по стволу. А от інший тренд, який зустрів всього місяць тому на ТСН. Із заголовку все зрозуміло: «Українці почали масово скуповувати зброю». Згідно з даними МВС, за рік українці придбали майже 40 тисяч одиниць вогнепальної зброї і на сьогоднішній день тримають на руках вже понад 827 тисяч одиниць.

Добре розуміємо, що офіційна статистика МВС далека від реальності. За оцінками Української асоціації власників зброї, в Україні лише 2 млн. одиниць вогнепальної зброї у легальному обороті і понад 3,5 млн. - у нелегальному. При цьому, як зазначають експерти, щорічно кількість озброєних людей зростає на 10%.

Алабай захистить

Отже страх і недовіра до правоохоронних органів спонукають людей шукати способи захищатись самостійного, у тому числі – заводити собак для охорони. Чому алабай? Ми вже розібрались: розмір, характер і сила.

Я не збираюсь тут когось від чогось відмовляти. Якщо нас не можуть захистити ті, хто за це отримує гроші з наших же податків, ми маємо право робити це самостійно! Тому якщо хтось із Вас, друзі, вирішив завести собаку для охорони, я особисто прошу про одне: віднестись до цього відповідально. Зі свого боку спробую трішки допомогти і на днях підготую пост, в якому розповім про те, як правильно обирати собаку. Можливо на прикладі того ж таки алабая.