Підтримай Українську армію!

пʼятниця, 29 серпня 2014 р.

Кому вигідна «Згурівська інвестиційна війна»

В останньому номері обласної газети «Час Київщини» вийшла неймовірно «цікава» стаття із назвою «Згурівська інвестиційна війна». Автор даного твору М. Закревський абсолютно однобічно та із невластивою для справжнього журналіста упередженістю висвітлив одне з питань порядку денного 43 сесії райради.

Розуміючи специфіку видання і знаючи його історію, я не здивувався цинічності такої писанини. Газета була заснована в 2011 році для обслуговування кривавого режиму Януковича та партії регіонів (ПР), яка сьогодні поспіхом змінили ім’я на «партія розвитку України» (ПРУ) – політичної сили, що й нині продовжує вбивати українців спонсуючи терористів на Сході України. Після зміни обласного керівництва «журналісти» залишилися на своїх місцях, тому «душок» у видання не пропав.

Виникають великі сумніви у журналістській професійності автора матеріалу. Зокрема, Микола Закревський не зміг навіть запам’ятати імена депутатів та головуючого на сесії райради. Що вже говорити про інші вимоги, яким повинен сьогодні відповідати справжній журналіст. У статті автор час-від-часу плутається в тому, зміни меж якого населеного пункту обговорювали депутати – Терлещини чи Аркадіївки. Ляпи можна було би продовжувати, але мова не про те, це внутрішня політика та обличчя видання.

Понад те, в голові не вкладається одне: як може такий «журналіст» звинувачувати депутатів, котрі живуть в районі, знають його проблеми та мають свою позицію? Можливо проблема якраз в позиції та в тому, що не відбулося голосування за правилами Чечетова?  Виникає однозначна думка, що стаття була комусь дуже вигідна та потрібна. А от кому, ми й спробуємо розібратись.

Загалом, матеріал в обласній газеті поданий так, ніби районні депутати заборонили ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» будувати молочний комплекс у с. Терлещина, що біля Аркадіївки. З Вашого дозволу розставлю всі крапки над «і».

На минулій сесії не вирішувалося питання щодо будівництва молочного комплексу, хоча говорилося про це багато. Аркадіївська сільська рада вирішила збільшити межі населеного пункту Терлещина і у встановленому законом порядку подала відповідне клопотання до районної ради. Це питання й розглядалося на сесії – про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни меж населеного пункту села Терлещина Аркадіївської сільської ради Згурівського району Київської області.

Зміну меж населеного пункту Терлещина Аркадіївська сільська рада обґрунтувала так: для визначення загальних перспектив та розвитку села Терлещина Аркадіївської сільської ради та будівництва молочно-товарного комплексу.

Розберемося з цим. Згідно інформації тієї ж статті газети «Час Київщини», на сьогоднішній день в Терлещині зареєстровано 5 осіб, а проживає 7. Цікаво виходить, села вже по факту немає, а перспективи є. Не для села і терлещинців звісно, бо їх хочуть звідти переселити (про це говорить і сільський голова, і компанія, яка має намір побудувати там комплекс).

Стосовно будівництва молочно-товарного комплексу. Згідно інформації економіста ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛТД» Лесі Віннічук, яка була присутня на сесії, на будівництво всього комплексу з об’єктами інфраструктури потрібно 8 гектарів. На сьогодні село має площу 20,2 гектарів, тому за допомогою простих обрахунків на рівні перших класів робимо висновок, що на території цього населеного пункту можна збудувати щонайменше два з половиною таких комплекси. І ніхто й не проти - будуйте, адже це і податки, і робочі міста. Але підприємству чомусь захотілося ще землі, додатково ще 5 га. Леся Степанівна на сесії пояснила це так: для перспективи. Тільки вже не села, звісно, а підприємства.

Взагалі, це питання райрадою розглядалося вже вдруге. Клопотання Аркадіївської сільської ради до районної ради надійшло 21 березня цього року, а вже 23 квітня воно було розглянуте на спільному засіданні постійних комісій Згурівської районної ради, а на наступний день і на сесії. Тоді це неоднозначне питання не знайшло підтримки серед депутатів райради.

До наступної сесії питання вдруге попередньо розглядалося на засіданні постійної комісії районної ради з питань АПК, земельних ресурсів та охорони довкілля. Пан Адрі Ван Хоф був особисто запрошений мною на засідання комісії, але не з’явився пояснивши це відсутністю можливості. Понад те, не було на засіданні комісії й іншого представника підприємства. Крім Аркадіївського сільського голови депутати не дочекалися тих, хто має на меті отримати земельну ділянку під будівництво великого тваринного комплексу. Що це? Саботаж?

Незважаючи на це, питання було винесено на розгляд всього депутатського корпусу – на 43 сесію, яка відбулась 14 серпня.  На сесію представник підприємства забудовника прибув в особі економіста Л.Віннічук. Крім того, на сесії виявили бажання бути присутніми і представники громади села Аркадіївка, представники департаменту агропромислового розвитку КОДА, та журналісти газети «Час Київщини». Понад те, не було жодного терлещинця.

На жаль, майже кожне запитання депутатів районної ради до сільського голови Аркадіївки та представника підприємства викликали не розуміння та обурення з боку доповідачів та аркадіївців. Зокрема, не отримали відповіді депутати на запитання про екологічну безпеку майбутнього підприємства, гарантії надання робочих місць на молочному комплексі саме для жителів села Акрадіївка, необхідність соціальної угоди між громадою та підприємством і т.д. Запитань на засіданні було б значно менше, коли б підприємство поділилося з депутатами бізнес-планом об’єкта на постійній комісії з питань АПК, земельних ресурсів та охорони довкілля чи хоча б на сесії. Але того не було зроблено.

Звичайно ж по вказівці обласних чиновників, які знову ж таки чинили тиск на сесії, за кота в мішку депутати не проголосували. Пани лютують, бо звикли, що їх питання вирішуються по одному дзвінку чи в кабінетах. Нехай лютують і звикають, що Україна вже не та, що була за Януковича!

Стосовно перспективи. Всі ми знаємо, що для учасників АТО держава має намір виділяти земельні ділянки. Чи знайдеться така кількість землі в межах населених пунктів для наших хлопців, які нині потом і кров’ю захищають Україну на Донбасі? Чому б не надати земельні ділянки для наших бійців у такому населеному пункті, як Терлещина, та дійсно підняти його з руїн? Можливо ці хлопці захотіли б створити там свої сімейні ферми, за які так вперто агітує керівництво департаменту агропромислового розвитку обласної адміністрації та Мінагрополітики.

P.S. Я не знаю жодного депутата районної ради, який був би проти інвестицій, нових робочих місць та нових джерел наповнення бюджету. Все це повинно бути, такою є й моя позиція. Понад те, нахабність нідерландського підприємця, який працює в районі декілька років вражає. Так, не зумівши протягнути «кота в мішку» з першого разу, підприємець зайшов з іншого боку – через кабінети обласних чиновників, які почали тиснути на райраду посилаючись навіть на те, що питання нідерландця знає  й підтримує Мінагрополітики. Особисто мене ані перші, ані другі не лякають. Не розумію, як можна вирішувати питання по дзвінку. Вибачте, мабуть мислю не тими категоріями.

Крім того, мене, як патріота Згурівщини турбує соціальна відповідальність ТОВ «Ван Хоф Юкрейн ЛДТ». Сьогодні ми вже маємо приклад села, в якому одноосібно панує підприємець – це Пасківщина. З минулого року в селі закрилася школа, оскільки кількість дітей з кожними роком зменшується. Молодь і працездатне населення їде шукати роботу в інші місця, адже у рідному селі її немає – агрохолдинг зацікавлений насамперед у зменшенні собівартості продукції, що тягне за собою використання тяжкої техніки, яку може обслуговувати в декілька разів менше робочої сили. Пасківщина сьогодні як ніколи постала перед загальнонаціональною проблемою – вимирання села.

Немає школи, немає села, немає села, немає України! Ми всі це розуміємо. Але що маємо з тим робити? Миритися чи шукати вихід? Звичайно, що село сьогодні повинно стояти серед ключових пріоритетів держави, повинна бути дієва державна ПРОГРАМА ВІДРОДЖЕННЯ СЕЛА.

На жаль, відродити село, коли в ньому є один господар неможливо. Глибоко переконаний, що в селі має бути багато господарів – 30, 50, 100, 200. Тоді буде і школа, і садок, і клуб, тоді буде життя та майбутнє. Молоді люди повинні мати можливість провернутися в село, обробляти батьківську землю та засновувати сімейні ферми європейського зразка. Але яка перспектива повернутися, коли земля передана в оренду на 49 років? Саме на такий період підприємство нідерландця підписує договори оренди зі своїми пайщиками. До речі, коли пан Ван Хоф підписав договори оренди з пасківщинцями, то сказав фразу, яка закарбувалась в пам’яті багатьох: «Це вже земля моя та моїх дітей».

Поки наші хлопці гинуть за те, щоб захистити українську землю на Сході та незалежність України взагалі, ми тут маємо бездумно приймати рішення по команді і віддавати дідівську землю іншому іноземцю, який вирішив пограти в інформаційну війну? Того не буде, ми не змиємо цей сором перед нашими дідами й прадідами, а наші діти та внуки нам цього ніколи не пробачать!

Українці довели, що вміють воювати і можуть дати по зубах будь-якому агресорові!

Слава Україні! Правда переможе – Україна переможе!

неділя, 24 серпня 2014 р.

Нас чекає парад Перемоги у Севастополі!

Херсонська область, серпень 2012 р. Україна прекрасна!
Дорогі друзі, українці!

Сьогодні ми святкуємо головне свято нашої держави - День Незалежності України. Всі ми розуміємо, що цьогоріч Україна переживає найскладніші часи від дня проголошення незалежності. В Україні війна, горить наша земля, яка окроплена кров'ю та потом наших предків, ворог топче їх могили і вбиває наших синів, батьків, чоловіків, братів та побратимів!

Вся історія України полягає в тому, що наш народ бореться за право жити на своїй Богом даній землі, розмовляти рідною мовою, сповідувати споконвічні українські традиції; український народ бореться за незалежність своєї держави. Вважаю, що саме сьогодні ми переживаємо кульмінацію цієї боротьби.

Минуло багато віків спротиву і українці боролися проти різних загарбників, які хотіли панувати над нами. Але в основному наші предки воювали саме проти того агресора, який сьогодні розв'язав війну на Сході України, проти того, хто ще вчора називав нас "братом", а сьогодні встромив у спину ножа!

Ми знаємо цього ворога в обличчя - це Російська Федерація. Це штучна імперія, яка в личинах різних державних утворень всю свою історію займалася тим, що перетворювала інші народи й нації на своїх васалів та рабів. Але ця імперія, як кровожерливий варвар не вчить історію і не робить з неї висновки. Московська імперія не розуміє, що український народ незламний, а його дух непереможний. Агресор забув, що через декілька століть після того, як по-варварському та підступно була спалена Запорізька Січ, українці встали з колін і гуртом - від Заходу до Сходу почали створювати свою державу. Агресор забув про невелику, але згуртовану Українську Повстанську Армію, яку протягом декількох десятиліть не могла перемогти найбільша і найсильніша армія світу - радянська армія. Зараз ми маємо іншу армію і це одна з найсильніших у армій світу по духу.

Наші предки показали нам приклад незламності, наші генії дали нам неоціненні настанови і сьогодні всі ми маємо бути згуртовані та рішучі. Саме сьогодні йде фінальна боротьба за езалежність України, саме сьогодні від нас залежить, якою мовою будуть розмовляти наші діти і які культурні цінності будуть сповідувати наші внуки.

В цей святковий день хочу подякувати нашим Героям та тим, хто їх чекай й допомагає! Мова йде не про тих, хто купив собі це звання чи отримали "по блату", мова про тих, хто потом та кров'ю прямо зараз, зі зброєю в руках відстоює Україну, тим хто отримує це звання посмертно.. Дякую тим, хто останніми сила, чим може допомагає хлопцям, дякую тим, хто просинається щоранку та засинає щоночі із думкою: "як він там"!

Зі святом Вас, друзі! Миру, здоров'я, добробуту та щастя кожному з Вас! Вірю і знаю: правда переможе - Україна переможе! Не зупиняймося ні на хвилинку, немає часу на відпочинок! Пам'ятаймо: нас чекає парад Перемоги у Севастополі!

Слава Україні! Слава Героям України!

З повагою, Євген Чубук!

четвер, 1 травня 2014 р.

Міжнародна виставка собак FCI 2хCACIB "Золоті Ворота" та "Україна"

26-27 квітня відбулася одна з найбільших міжнародних виставок собак в Україні - FCI 2хCACIB "Золоті Ворота" та "Україна". Виставляв там улюблену мордаху - Кічі (Schastye Doma Erbhof Erste). Шалена конкуренція, високі вимоги до собак та хендлінгу. Цього разу не взяли нічого, але отримали купу емоцій, в основному позитивних :)
Як то все виглядало, пропоную подивитися у невеличкому фотозвіті!


За прекрасні знімки дякую Ользі Хазай.


День 1 "Золоті Ворота". Ринг. Експерт австрієць.




Показуємо язик конкурентам :)









Поклон :))









Не найприємніша процедура - огляд зубів.


















День 2 "Україна". Експерт білорус.












Трішки крупного плану.


Знову язик :)