пʼятниця, 18 березня 2016 р.

Поїздка до воїнів Згурівщини перед 8 березня + подарунок для жінок від захисників

У бійців 72 окремої механізованої бригади
4-7 березня, за підтримки Асоціації фермерів та приватних землевласників Згурівського району, навчальних закладів, небайдужих жителів, підприємств, установ та організацій Згурівщини, з гостинцями від рідного краю відвідали земляків, які нині захищають Україну від російського агресора на Донбасі.

Зібрану допомогу для 10 воїнів зі Згурівщини, які нині проходять службу в 4 різних підрозділах Збройних сил України, возили разом із побратимами: згурівським волонтером, фермером Степаном Кузьмичем та демобілізованими бійцями 72 ОМБр і Національної Гвардії, учасниками бойових дій Іваном Нелепом (Великий Крупіль) та Ігорем Кривцем (Нова Олександрівка).

Отже, на Донецькому напрямку відвідали:
  • Носова Сергія (Усівка, 79 окрема аеромобільна бригада);
  • Яковенко Юрія (Нова Олександрівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Крочака Олега (Згурівка, 309 окремий інженерно-технічний батальйон);
  • Постоєнка Олексія (Нова Оржиця, 72 окрема механізована бригада);
  • Смолового Олександра (Нова Олександрівка, 24 окремий штурмовий батальйон "Айдар");
  • Здора Віталія (Згурівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Рискаля Івана (Майське, 309 окремий інженерно-технічний батальйон);
  • Бриля Андрія (Згурівка, 24 окремий штурмовий батальйон "Айдар");
  • Писаренка Сергія (Згурівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Краснощока Володимира (Згурівка, 72 окрема механізована бригада).

Вдячні хлопці у свою чергу передали подарунок для земляків - відеопривітання з Міжнародним жіночим днем, яке було опубліковано на "Згурівській Правді" 8 березня. Дивитись ↓


За допомогу у зборі найнеобхіднішого для наших воїнів дякуємо громаді с. Любомирівка (Право Жовтня), хліборобам Згурівщини: СФГ «Люна» (Черненко М.О.), СФГ «Поляна» (Горошко М.М.), Круглику С., СФГ «Чайка 6» (Палівода Ю.О.), СФГ «Крук – 2008» (Крук В.Г.), СФГ «Чайка 2» (Чубук О.І.),  СФГ «Фортуна» (Євтін А.М.), ТОВ "Зелена Брама" (Пархоменко М.В.), СФГ «Сатурн» (Рудь К.І.), ФГ "Колос" (Кудрявський В.І.); підприємцям: Колесник Л.В., Кузьменко С.М., Чуприна М.М.

За допомогу в організації поїздки також дякуємо Спілці ветеранів Афганістану Згурівщини та голові організації - Панасюку М.І. Варто зазначити, що багато допомоги було зібрано колективами й учнями Згурівського професійного ліцею та Згурівського БДЮТ. Так, учні та вчителі ліцею підготували посилки із найнеобхіднішими речами та продуктами. Традиційно, великий патріотичний торт на передову спекла згурівський кондитер Олена Буромська. Дякуємо також небайдужим землякам, які відгукнулися за збір допомоги: Крикун І., Стукалу С., Остапенку В.М.

Свіжий згурівський хліб та здобу на передову передав хлібзавод ТОВ «Право», а свіже молоко - філія ПАТ «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей». Окремо хочеться подякувати директору хлібзаводу Марчуку О.І., який постійно відгукується, і не лише через наше волонтерське товариство, передає захисникам хліб з рідного краю.

Провідувати на передовій воїнів-земляків, для нас вже стало доброю традицією. Намагаємося кожну поїздку приурочувати до якогось знаменного свята, аби хлопці у зовсім несвятковій обстановці відчували увагу земляків та заряджалися позитивними емоціями.

Так, раніше із вітаннями їздили на День Збройних сил України у 2014 році, на Новий 2015 рік, на Рідзво Христове, на День Високомобільних десантних вйськ, на День Згурівсьго району. Будемо продовжувати цю традицію! Хлопцям дійсно приємно, що до них приїжджають, не забувають та допомагають земляки.

Ще раз щиро дякую всім, хто долучився до збору допомоги! Тримаймося купи, разом неодмінно переможемо!

Невеличкий фотозвіт :-)

Перед виїздом

У воїнів 309 ОІТБ

У бійців 79 ОЕАМБр

У воїнів 72 ОМБр



У батальйоні "Айдар"


неділя, 14 лютого 2016 р.

Відібрана перспектива: без будинку культури, але із супермаркетом у центрі селища

В одному з попередніх номерів «Панорами», в інтерв’ю із селищним головою було згадано про розробку нового генерального плану селища, який вже зараз знаходиться на обговоренні громади, а також про будівництво супермаркету в центрі Згурівки та відбудови руїн заводського будинку культури.

У статті селищний голова запросив до дискусії всіх небайдужих односельців та пообіцяв урахувати їхні думки, ідеї й пропозиції. Із задоволенням долучаюся до обговорення цих питань, адже як відомо, саме у дискусії народжується істина. Більше того, глибоко переконаний, що всі ці три питання слід розглядати комплексно, оскільки вони стосуються стратегічного розвитку селища.

Відомо, що за нині діючим генпланом, у центральній частині смт. Згурівка (навпроти райдержадміністрації) заплановано будівництво будинку культури. Саме в тій зоні, за інформацією селищної ради планується відвести 20 сотих землі для побудови супермаркету «Форум».

Як і будь-який член громади, а також її представник в обласній раді, щиро хочу щоб селище розвивалося та процвітало, щоб покращувалася інфраструктура, підвищувався економічний, соціальний та культурний рівень райцентру. Саме тому не можу залишитися осторонь такого важливого обговорення.


СУПЕРМАРКЕТ


Покращення інвестиційної привабливості селища – одне з пріоритетних завдань місцевої влади. І, очевидно, будь-який інвестор, який зацікавлений працювати у Згурівці, має отримати якомога кращі умови для роботи. Понад те, ми повинні пам’ятати, що бізнесові інтереси будь-якого інвестора не повинні йти у розріз зі стратегічними інтересами громади.

Глибоко переконаний, що громаді потрібно виважено й обережно підходити до вибору місця розташування подібного об’єкту. Як і значна частина згурівчан вважаю, що побудова супермаркету в тому місці, що було запропоновано інвестору, може спровокувати виникнення серйозних проблеми та прямо зачіпає стратегічний розвиток селища. Аргументую:

  1. Транспортна складова. Очевидно, що такий об’єкт буде максимально притягувати транспорт: і легковий і вантажний. Це в свою чергу спричинить ще більшу транспортну завантаженість центральної частини селища. А відтак - погіршення аварійної ситуації та умов для безпечного руху пішоходів. Відомо, що через центральну частину селища щоденно проходять сотні школярів, тому маємо подумати перш за все про їхню безпеку. Більше того, для такого рівня населеного пункту потрібно вже сьогодні думати про заходи, які максимально зменшать потік транспорту через центр – будівництво та реконструкція об’їзних автомобільних шляхів і т.д.
  2. Наближеність до навчальних закладів. У містах вже давно почали відмовлятися від будівництва супермаркетів неподалік шкіл. Загальновідомо, що такі об’єкти з різних причин притягують кримінальні елементи. Варто зазначити, що бажаючі вжити оковиту, яка буде придбана у супермаркеті, будуть шукати неподалік місце, де це можна зробити. Особливо, якщо супермаркет буде працювати цілодобово. Відтак парк і шкільне подвір’я постійно потерпатимуть від сміття та вандалізму. Хто це все буде прибирати? У молоді, яка виходила на суботники точно відпаде бажання щось робити. І парк знову буде перетворюватися на стихійне сміттєзвалище. Крім того, практика показує, що учні на перервах будуть бігти у супермаркет, аби витрати кишенькові кошти на не зовсім корисну для здоров’я продукцію. 
  3. Стратегія розвитку селища. Але головне причина, через яку, на мою думку, супермаркет не може бути зведений в даному місці – це те що вищезгадана земельна ділянка має стратегічне значення для селища й передбачена для зведення об’єктів соціального значення. Того ж самого клубу. Врешті якщо поглянемо на будь-який урбанізований населений пункт, то побачимо, що клуби й палаци культури розташовують у центрі. Так, Палац «Україна» та Палац спорту знаходяться у центрі, а гіпермаркети й ТРЦ - на Троєщині, Оболоні й Борщагівці чи навіть за містом. Але не навпаки. Такий самий принцип розвитку та забудови центральної частини селища маємо наслідувати й ми. Ми не можемо жити лише сьогоднішнім днем, маємо думати про перспективу щонайменше на 10-15 років: яким селище буде тоді, які виклики його чекають.
Відтак глибоко переконаний, що такий об’єкт як супермаркет, повинен розташовуватися не в центральній частині Згурівки і тим більше не на місці, де повинні бути найбільш корисні для громади об’єкти - будівлі соціально-культурного значення. Понад те, із інтерв’ю селищного голови стає зрозуміло, що селищна влада не планує будувати такі об’єкти у центрі селища, а натомість хоче провести реконструкцію напівзруйнованої будівлі заводського клубу.

Якщо громада таки має потребу в появі ще одного супермаркету, то для такого об’єкту можна знайти не одне достойне місце в селищі. До прикладу, супермаркет можна звести на базарній площі, де зосереджена торгівельна зона селища.


ЦЕНТР КУЛЬТУРНОГО ТА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ


Як молода люди, що хоче жити у процвітаючому містечку з розвинутою інфраструктурою та комфортними умовами для проживання й відпочинку всіх мешканців, я переконаний, що на тому місці - у центрі селища має бути зведений сучасний Центр культурного та фізичного розвитку. Мусимо визнати, що будинок культури у його класичному (радянському) розумінні сьогодні не на часі. Він має бути в комплексі з іншими об’єктами соціального, оздоровчого, культурного і спортивного спрямування. Це має бути не лише архітектурно приваблива будівля, вона повинна бути ще й енергоефективною та максимально корисною щодня. А розміщений такий об’єкт має бути у найзручнішому місці для всіх мікрорайонів населеного пункту. У Згурівці таким місцем є центр.

Головне завдання такого комплексу - максимально забезпечувати соціально-культурні потреби всіх верств населення. Відтак він повинен включати:
  • залу для урочистих подій, в якій будуть проходити концерти, церемонії одруження, проводитися кінопокази, творчі зустрічі і т.д.; 
  • центр розвитку дитини; 
  • басейн (хоча би для дітей); 
  • спортивний зал із тренажерами, рингом та татамі, де би змогли працювати секції бойових мистецтв, займатися танцювальні колективи і т.д.;
  • а біля такого Центру має бути розташована повноцінна зона відпочинку, на якій відпочиватимуть згурівчани та гості селища.
Зізнаюся, ідею такого Центру не просто виношував 2 останні роки, а й апелював до селищного голови та депутатського корпусу кожного разу, коли піднімалося питання про реставрацію руїн заводського клубу.

Стосовно даного питання спілкувався із багатьма згурівчанами різних вікових категорій з різних мікрорайонів селища, і багато з них розділяють таку позицію. Але, звичайно ж, думки є різні: завжди є ті, хто «за» і хто «проти», а хтось має власні ідеї, з яких також можна почерпнути багато цікавого.

Зрозуміло, що є й скептики такого проекту. Головна пояснення: немає коштів. Разом із тим, можу стверджувати, що будівництво такого центру справа цілком реальна. Зрозуміло, що селищний бюджет не одразу «потягне» такий проект. Але чому ми здаємося ще не почавши шукати шляхи? Той, хто хоче щось робити – шукає можливості, хто не хоче – шукає причини. Насправді, зібравшись до купи, ми зможемо й не таке!

Маємо знати, що крім селищного бюджету є й інші джерела, звідки можуть бути залучені кошти на реалізацію такого проекту. Це і міжнародні конкурси та гранти, і районний та обласний бюджети, і державні програми регіонального розвитку та ін. Згурівка маючи 2 обласних депутати, 26 районних, 26 селищних, селищного голову, голів райдержадміністрації та районної ради осилила би такий проект. Головне ВОЛЯ і БАЖАННЯ!

Така воля є в Білорусі, де у кожному невеличкому містечку є льодова арена. Саме тому світові відомі білоруські хокеїсти та фігуристи. Та що там Білорусь! За 90 км. від Згурівки знаходиться місто, яке дає Україні чемпіонів Європи та світу з плавання, боксу та легкої атлетики. Бровари. Так, це місто не варто рівняти із Згурівкою, але чому таких досягнень не має до прикладу Біла Церва. Тому що у Броварів є ВОЛЯ та СТРАТЕГІЯ, яка не переписується. Там думають не лише про те, як наповнити бюджет, а й про те, як виховати здорову молодь. У деяких школах на фізкультурі діти займаються плаванням, а відтак мають кращий фізичний розвиток та менше проблем із опорно-руховим апаратом.

Односельці, які підтримують будівництво супермаркету, аргументують свою позицію тим, що такий об’єкт – це інвестиції, нові робочі місця і підвищення конкуренції у торгівельному середовищі Згурівки. Звичайно ж із цим погоджуюся, але як і будь-яке явище, це також має дві сторони медалі.
  • Нові робочі місця. Безперечно. Але всі ми розуміємо, що при максимальній автоматизації торгівельних процесів у мережах супермаркетів, працівників на таких об’єктах не так вже й багато. І у нас є з чим порівняти. Натомість згаданий раніше Центр культурного та фізичного розвитку дав би селищу значно більше робочих місць.
  • Інвестиції. Чесно кажучи, мені важко назвати інвестицією будівництво такого об’єкту компанією, яка зареєстрована десь у столиці, а відтак сплачувати податки буде за місцем реєстрації. Більше того, за інформацією селищного голови, орендна плата за 20 сотих, на яких буде знаходитися супермаркет складе 60 тис. грн. в рік. Хіба це заробіток для громади на головній земельній ділянці селища? Все це є інвестицією мережі супермаркетів у свій бізнес, не більше.
  • Конкуренція. Так, конкуренція однозначно посилиться. Але очевидно, що цієї конкуренції не витримають багато згурівських підприємців. А це ті люди, які сплачують податки до місцевого бюджету, забезпечують роботою себе та свої сім’ї, допомагають громаді, не просячи у неї підтримки та допомоги. До речі, вже зараз відомо, що надати в оренду земельну ділянку, яка нині передбачається для будівництва супермаркету, раніше просили й згурівські підприємці, але постійно отримували відмови. Вважаю, що громада має максимально підставляти плече малому бізнесу, який є основою економіки, а не надавати перевагу великому бізнесу з Києва, який «проковтне» місцевих підприємців.
На обговоренні майбутнього генерального плану була озвучено ідея стосовно зведення Центру культурного та фізичного розвитку, втім вона була одразу ж відкинута селищним головою та частиною депутатського корпусу. Враховуючи те, що питання забудови центру селища є надважливим і зачіпає його розвиток, було запропоновано провести опитування жителів Згурівки. Понад те, і ця пропозиція була відкинута.

Аби довести, що громада хоче бути почутою, за добу до сесії селищної ради, у соціальних мережах Вконтакте, Однокласники та Facebook було організовано поіменне опитування стосовно того, який об’єкт згурівчани хочуть бачити у центрі свого селища: супермаркет чи Центр культурного та фізичного розвитку.


Приклад голосування у соціальній мережі Вконтакте




Так, станом на 14 лютого в опитуванні взяло участь 806 респонденті (у трьох соціальних мережах: ВК - 600 чол.; Однокласники - 168 чол. Facebook - 38 чол.). З них 685 чол. підтримали ідею із побудовою Центру культурного та фізичного розвитку, що склало 85% від всіх опитаних, побудову супермаркету підтримало 15% згурівчан (121 респондент). Крім того, користувачі соціальних мереж активно долучилися ще й до реального обговорення, залишивши під опитуванням більше 200 коментарів.

Результати онлайн опитування 



Центр культурного та фізичного розвитку - 685 чол. (85%)

СУПЕРМАРКЕТ - 121 чол. (15%)


Звичайно, ці результати не є абсолютними, але все ж чітко показують тенденції громадської думки. Понад те, це опитування було проведено не для того, щоб показати, що такою думка громади, а для того щоб довести селищному голові та депутатам, що жителі селища хочуть, щоб їх було почуто.

На сесії селищної ради, яка відбулася 9 лютого, точилася жвава дискусія навколо даного питання, яке в порядку денному звучало так: «Про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди у формі аукціону на території Згурівської селищної ради по вул. Українська для будівництва та обслуговування об’єктів торгівлі».

Оскільки стосовно даної ділянки передбачається процедура аукціону, це означає, що вона буде використовуватися комерційною установою, що у свою чергу перекреслює перспективу зведення Центру культурного та фізичного розвитку в центрі селища.

У шановних депутатів та селищного голови просилося не поспішати із прийняттям рішення та поцікавитися думкою населення. Саме такі висновки та рекомендації надала постійна комісія селищної ради з питань АПК, земельних ресурсів, екології та охорони довкілля, яка є профільною у розгляді даного питання.

У ході дискусії деякими депутатами висловлювалися цікаві та цінні думки. До прикладу депутат Блонар В.В. запропонував компромісний варіант: запланувати у генплані й відвести дану земельну ділянку для будівлі 2в1: на якій збудується і Центр, і супермаркет. Депутат Івахненко В.О., з метою забезпечення максимальної прозорості та об’єктивності вивчення громадської думки щодо зміни генерального плану забудови смт.Згурівка, запропонував до проведення соцопитування залучити спеціалізований центр соціологічних досліджень.

Понад те, всі ці пропозиції під тиском селищного голови були відкинуті більшість депутатів із порушенням регламенту та закону проголосували за проект рішення комісії з питань будівництва, промисловості, транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та благоустрою, яка взагалі не мала право здійснювати попередній розгляд даного земельного питання.

Таким чином, надважливе для громади рішення було прийнято без урахування її думки та з порушенням чинного законодавства, що в свою чергу назавжди перекреслило перспективу появи соціального-культурних об’єктів у центрі Згурівки.


Євген Чубук, депутат Київської обласної ради від Згурівщини (ВО «Свобода»)

субота, 24 жовтня 2015 р.

Звіт Євгена Чубука про діяльність на посаді голови Згурівської районної ради

26 лютого 2014 року, після Революції Гідності, мене було обрано головою Згурівської районної ради. Фактично, минуло 20 місяців спільної колективної праці – кожного депутата, постійних комісій районної ради, президії, а також виконавчого апарату районної ради.

Представляючи свій звіт перш за все зауважу, що найголовніші завдання на посаді голови Згурівської районної ради перед собою ставив такі: відстоювання інтересів громад Згурівщини; вирішення питань соціально-економічного і культурного розвитку району; забезпечення діяльності закладів освіти, охорони здоров’я, культури, соціального захисту; допомога учасникам АТО та їх сім’ям, патріотичне виховання молоді та юнацтва.

За звітний період було проведено 15 сесій, на яких було розглянуто 147 питань, прийнято 133 рішення. Протягом звітного періоду до районної ради надійшло 45 письмових, 37 усних звернення та 4 запити на публічну інформацію. В основному це земельні питання, питання благоустрою, соціального захисту, надання матеріальної допомоги.

Переконаний, що така суха статистика не дасть змогу оцінити якість роботи. Тому хотілось би перейти до конкретики і згадати про найважливіші питання, які потребували першочергового реагування та вирішення.


ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ТА ЮНАЦТВА


Вважаю, що важливою ланкою роботи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування є патріотичне виховання підростаючого покоління, а також інформаційно-пропагандистська робота серед населення.

З великим задоволенням, не шкодуючи часу зустрічався зі школярами та лідерами учнівського самоврядування. За можливості проводив бесіди та лекції про історію й сьогодення України, визвольну боротьбу українського народу в минулому столітті та ін..

Щиро дякую всім школам району, які відгукнулися на пропозицію зробити куточок пошани, в якому знаходиться інформація про воїнів-захисників з того населеного пункту, Герої Небесної Сотні. На сьогоднішній день такі куточки мають священне значення для кожної дитини.

Вшанування Героїв Небесної Сотні в Новоолександрівському НВК

Сьогоднішня молодь свято шанує своїх захисників та щиро любить Україну. Маємо продовжувати цю роботу та направляти її в системне русло, аби більше ніколи не повторювати страшних помилок.

Значну увагу приділяв роботу в сфері культури. Варто зазначити, що за цей та минулий рік було проведено дуже багато заходів, часто нестандартних та небачених раніше, в організації більшості з них особисто брав участь. Серед них: День молоді за участю відомого етно-гурту «ТаРути» в 2014 році, мото-рок фестиваль «Фоловін вінд-2014», молебень «За Україну», День незалежності, День прапора, День району в 2014 році, День працівників сільського господарства в 2014 році, концерт гурту «ТаРута» в Згуріці, декілька концертів присвячених працівникам окремих сфер, в тому числі до Дня Збройних Сил України, Вечір-реквієм патріотичної пісні в пам'ять жертв голодомору, День Гідності і Свободи, творча зустріч з Борисом Гуменюком та ін.. 

Молебень за Україну в Згурівці

Із гордістю можу сказати, що у Згурівському районі росте гідне й патріотичне підростаюче покоління. Так, на заклики до допомоги та підтримки наших воїнів – одними з перших реагували школярі та молодь району. У школах не знайшлося жодної байдужої дитини: школярі малювали малюнки, писали листи, плели обереги для захисників, збирали продукти харчування, засоби гігієни, кошти для лікування поранених, на потреби бійців. І все це відправляли на передову. 

Робота над маскувальними сітками в Малоберезанській ЗОШ
Робота над масксітками у Войківському НВК
Робота над маскувальними сітками на вечірній толоці у Згурівці

А з якою лише відповідальністю діти та вчителі поставилися до плетення маскувальних сіток для фронтової техніки та виготовлення маскувальних халатів для воїнів. У Згурівському районі маскувальні сітки плелися в навчальних закладах та у післяробочий час на толоках у Згурівці. Загалом було сплетено більше 30 маскувальних сіток розміром 5х6 м. Маскувальних халатів – більше 40. За цю всю роботу щиро дякую дітям, молоді, педагогам і керівництву шкіл району та Згурівського БДЮТ.

Маскувальні халати для нацгвардійців зі Згурівщини

ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, ДОПОМОГА УЧАСНИКАМ БОЙОВИХ ДІЙ ТА ЇХ СІМ’ЯМ


Лише на початку війни, коли у мобілізованих в березні-травні 2014-го не було абсолютно нічого, Згурівський район закупив для своїх земляків біля 58 бронежилетів, близько 100 комплектів форми, розвантажувальні жилети, кевларові каски, індивідуальні аптечки, балістичні окуляри, спальні мішки, термобілизну, берци та багато іншого.

Із перших днів цього процесу зрозумів, що допомога має бути лише адресною. Тому допомога району була скерована саме в це русло: необхідне отримували або самі бійці району, або окремі підрозділи, в яких служать воїни Згурівщини.

Поїздка до бійців 72 ОМБр зі Згурівщини на День ЗСУ (2014 р.)

Аби відчувати ситуацію, нагальні потреби військовослужбовців та підтримувати їх морально, щонайменше 7 разів разом з іншими волонтерами Згурівщини возив допомогу нашим бійцям із 72 ОМБр, 30 ОМБр, Національної гвардії України, 93 ОМБр, 11 батальйону «Київська Русь», 311 інженерно-технічного батальйону, 79 ДШБ, 309 інженерно-технічного батальйону, 2 танкового батальйону, 14 ОМБр та ін..

Поїздка до бійців 72 ОМБр зі Згурівщини на Новий Рік

Крім зібраної в районі допомоги на передову для наших хлопців завжди намагалися привезти настрій та позитивні емоції. Увага хлопцями цінується найбільше. Саме тому намагалися вітати на передовій воїнів-земляків зі знаменними святами. Так, до наших воїнів-земляків на донецький та луганський напрямки возили допомогу на День Збройних сил України в 2014 році, на Новий рік, на Рідзво Христове, на День Високомобільних десантних військ, а востаннє – на День Згурівського району. Допомога возилася й бійцям Нацгвардії зі Згурівщини, які знаходилися на кордоні із Придністров’ям.

Поїздка до бійців 30 ОМБр зі Згурівського району на Різдво Христове

Маю зазначити, що головна заслуга в цьому всьому не моя. Тому користуючись нагодою хочу щиро подякувати фермерам, підприємцям, сільським головам та небайдужим землякам за спільну роботу з надання допомоги нашим хлопцям, які захищають Україну.

Поїздка до бійців 93 ОМБр зі Згурівщини на День району

Крім того, Згурівський район не раз долучався до збору допомоги для поїздок яготинських волонтерів, які на передовій залюбки відвідували наших земляків. За останнє окремо хочеться подякувати Володимиру Вознюку – волонтеру з Яготинщини, батьку бійця 93 ОМБр з Нової Олександрівки.

До речі, Згурівщина надала армії чи не найбільше допомоги у Київській області, а якщо бути точним, то найбільше після Києво-Святошинського району. Чого тільки варта та кількість автомобільної техніки, яку фермери Згурівщини передали для армії. 

Поїздка до нацгвардійців зі Згурівщини

Окремо хотів би подякувати волонтеру, з яким їздив у всі поїздки на передову – колишньому голові РДА, кандидату на посаду Згурівського селищного голови Кузьмичу Степану Степановичу. Також хочу щиро подякувати всім волонтерам Згурівщини, які жертвуючи особистим часом та безпекою возили дорогу для захисників України. Ви маєте великі серця!

Сьогодні бачимо, що конфлікт на Донбасі не вичерпано, а «перемир’я» штучне – аби приспати пильність народу перед виборами. У той же час ворогом ще окупована частина нашої держави, тож маємо всі разом і далі продовжувати цю важливу роботу.


ЗАХИСТ ГРОМАД ВІД «ДОБРОВІЛЬНО-ПРИМУСОВОГО» ОБ’ЄДНАННЯ


Навесні нинішнього року Уряд почав втілювати реформу щодо децентралізації влади – надання ширших повноважень місцевим радам.

Без сумніву, стратегічний напрямок було обрано правильний, але чи правильні шляхи та методи його реалізації і які загрози для села, як колиски української нації, вони несуть – це вже інше питання, яке ми, звичайно ж, не могли проігнорувати, адже воно стосується й Згурівщини.

Вже з перших днів стало зрозуміло, що по-суті загрозливе для українського села «добровільно-примусове» об’єднання громад подається під привабливим соусом децентралізації.

Тож районна рада, як орган, що представляє спільні інтереси територіальних громад Згурівщини, не могла не відреагувати на такі процеси. Ми одразу включилися в роботу, почали вивчати законодавство, прораховувати всі ризики та консультувати громади.

Варто зазначити, що більшість громад відповідально віднеслася до свого вибору. Так, на сьогоднішній день у Згурівському районі рішення про надання згоди на добровільне об’єднання громад прийняли 9 із 20 сільських рад та Згурівська селищна рада. У той же час, 11 сільських рад прийняли рішення залишитися самодостатніми громадами, або ж не прийняли рішення взагалі. Таким чином, це є показник того, що більшість громад визнають себе цілком спроможними, хочуть достойно розвиватися і не бути ні від кого залежними.

Сільські ради, які виступили проти об’єднання, перед прийняттям рішень прислухалися перш за все до волі своїх громад. Без сумніву, сьогодні всі розуміють, що децентралізація в Україні має відбутися: на місця потрібно повернути повноваження у сфері земельних питань та право самостійно й повноцінно розпоряджатися фінансовими ресурсами, які надходять від податків й зборів, що збираються на території громади.

Іншими словами, територіальні громади всіма руками за те, щоб розпоряджатися своїми грошима й землею, брати на себе відповідальність за життєдіяльність населених пунктів, закладів освіти, але не зовсім розуміють для чого їх всіх заганяють в одне стійло – вимагають об'єднатися.

Якщо об'єднання відбувається для того, щоб зекономити на утриманні сільського голови та апарату сільської ради, то люди одноголосно виступають за те, що економію слід почати НЕ із зубожілого села, а із Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента та Верховної Ради.

В селі ж, голова, який обирається громадою, щодня відповідає за свою роботу й роботу команди. Якщо робота не влаштовує громаду, то вона має механізм впливу на своїх обранців через загальні збори, сесії сільської ради, засідання виконкомів, тощо. Крім того, громада робить свою остаточну оцінку на наступних виборах. І це є цілком логічно та відповідає демократичним принципам.

Понад те, більшість громад на сьогоднішній день не готові до того, щоб їх інтереси в об'єднаній громаді представляв староста, який фактично не має ніяких повноважень та ще й фінансово залежний не від своє громади, а від голови та ради об'єднаної громади.

Варто зазначити, що як на момент прийняття рішень, так і зараз, ні депутати місцевих рад, ні сільські голови, ні селяни не отримали конкретних відповідей на свої запитання стосовно того, що буде після об'єднання, коли громада отримає обіцяні повноваження і т.д. Так, дійсно, деякі доходи та збори передали на місця і місцеві ради сьогодні нарешті отримали ресурси на ремонт доріг, освітлення вулиць, ремонт ФАПів, клубів та інше.

Понад те, громадам так і не були передані обіцяні повноваження по землі. А між тим, бачимо перспективу того, що скоро селянам вже й не буде чим розпоряджатися, скоро вони не матимуть де випасати корів та вирощувати городину. Про це, до речі, детальніше висвітлено у розділі звіту «ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ».

Крім того, головною умовою об'єднань має стати покращення якості та доступності публічних послуг за місцем проживання, а не в центрі об'єднаної громади. Тому люди вимагають конкретики та хочуть бачити кінцевий результат реформи, а не обіцянки.

Отже про об'єднання конкретних громад можна говорити тільки після того, як свою думку скажуть самі члени цих громад – мешканці сіл, селищ, міст. У зв'язку з цим буде слушно, якщо в Згурівському районі, так звані обговорення будуть проводитися так, як це було споконвічно у селі – на сході всіх жителів.

На сьогоднішній день кожна громада хоче стати спроможною і в цьому може сприяти не адмінреформа, об’єднання, чи пак, їх колективізація та зміна вивісок, а реальна фінансова децентралізація та реформа щодо відродження українського села. По суті ж сьогодні Урядом і виконавчою владою на місцях здійснюється ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, а не децентралізація.

У зв’язку з цим, і далі будемо протидіяти будь-яким примусовим методам об’єднання громад у Згурівському районі, яке крім загибелі села нічого доброго не віщує. І далі будемо відстоювати кожне село, право кожної громади на гідне життя!


ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ


Починаючи з 2013 року у громад відібрали будь-які права розпоряджатися землею, яка знаходиться в адміністративно-територіальних межах населених пунктів. Ці функції були передані Держземагентству (нині Держгеокадастр). З того часу землю почали передавати в оренду без погодження з місцевими громадами.

Так, у Києві вирішилася доля близько 3000 га. на території Згурівщини. Це рілля, пасовища, сіножаті та навіть людські городи. Без зроди громади, чиновники обласного земельного відомства передавали в оренду місцевим аграріям та геть чужим у районі людям безцінний український чорнозем, часто пожиттєво – на 49 років та з мінімальною відсотковою орендною ставкою.

Фактично, у громад нахабно відбирали найцінніше – землю, яка би мала бути для розвитку, для інвестицій, а головне – для трудолюбивої молоді, яка хоче повертатися в рідне село й готова працювати на землі, але вже немає на чому, бо вона роздана тим, у кого є гроші, депутатські мандати та зв’язки. У громад та селян відбирали останнє, що давало змогу прогодувати сім’ю – людські городи та пасовища.

Відповідно до Закону «Про оцінку землі» та Закону «Про місцеве самоврядування», перед підписанням договору оренди між новоспеченим орендарем і державою в особі Держземагентства земля повинна бути оцінена, а саму нормативно-грошова оцінку затверджує районна рада. І це залишився єдиний момент, коли своє слово може сказати районна рада – орган місцевого самоврядування, який представляє спільні інтереси територіальних громад Згурівщини.

Тож коли громади просили захисту, Згурівська районна рада реагувала миттєво і безапеляційно була на боці ЛЮДЕЙ, а не панів та товстосумів.

Так було із пасовищем у с. Жуківка, людськими городами у с. Безуглівка, землею Згурівської громади та учасників АТО району, пасовищем у Новій Оржиці. І це далеко не вичерпний перелік свавілля чиновників Держземагентства та превдофермерів на території Згурівського району. Переконаний, що варто розібрати кожен випадок окремо. Громади мають право знати правду.

ПАСОВИЩЕ У ЖУКІВЦІ. У 2014 році Головне управління Держземагентства у Київській області вирішило на 21 рік передати в оренду 33 га. єдиного пасовища для випасання худоби у селі Жуківка жителю м. Ірпінь Антоненку С.О. Стосовно цієї земельної ділянки в 2013 році сільська рада прийняла рішення №197-24-VI створити громадське пасовище.

Варто зазначити, що Жуківка – це село, яке має найбільше поголів’я великої рогатої худоби у Згурівському районі. Відомо, що на території села зареєстровано 85 домогосподарств, які утримують 152 корови. Фактично, молоко та прибуток від його реалізації годують 85 сімей.

Понад те, знаючи цю ситуацію Держземагентство все одно вирішило передати в оренду дорогоцінну землю невідомій в селі та районі людині. Звичайно ж, громада попросила захисту в районної ради.

Спочатку районною радою було відправлено звернення до Головного управління Держземагентства у Київській області із проханням врахувати інтереси громади с. Жуківка, переглянути рішення щодо передачі в оренду випасу жителю м. Ірпінь та утриматися в майбутньому від передачі цієї землю будь-якому іншому «фермеру». Понад те, Київоблзем проігнорував і це звернення.

У зв’язку з цим районна рада у травні 2015 року звернулася до Прокуратури Київської області та до Головного управління СБУ в Києві та Київській області із проханням провести перевірку законності надання головним управлінням Держземагентства у Київській області жуківського пасовища Антоненку С.О.

Прокуратура Київщини відповідно до законодавства та повноважень доручила провести таку перевірку Державній інспекції сільського господарства. Остання не виявила порушень у діях Облзему, оскільки після рішення сільської ради про створення громадського пасовища, не було розроблено та затверджено відповідної технічної документації.

Навіть після цього районна рада продовжила боротися за жуківське пасовище. І коли на розгляд ради надійшла нормативно-грошова оцінка даної земельної ділянки, депутати висловили свою чітку позицію – жоден не проголосував «за». На клопотання громадянина Антоненка, рада розглядала дане питання двічі: вперше спільне засідання постійних комісій вирішило не виносити дане питання на сесію взагалі. Вдруге, на вимогу Антоненка питання таки винесли на пленарне засідання, але кожен депутат показав свою принципу позицію – проголосувавши «проти», або утримавшись від голосування.

Потенційному орендареві була дана рекомендація приїхати на зустріч із громадою, подивитися людям в очі, довести привабливість інвестиційного проекту для села та запропонувати альтернативу пасовищу, оскільки люди в Жуківці від корів не відмовляться. На жаль, до цієї рекомендації орендатор не прислухався.

Понад те, після цього громадянин Антоненко пообіцяв, що буде судитися із райрадою та доб’ється того, що таки забере сільське пасовище. На сьогоднішній день відомо, що даний громадянин звернувся до Уряду, обласної прокуратури, Держгеокадастру, облдержадміністрації, Держсільгоспінспекції та інших державних установ зі скаргою на районну раду – єдиного органу, який разом із Жуківської сільською радою захищали права ЛЮДЕЙ від самої ж держави.

Не знаю, на чиєму боці буде вельмишановний прем’єр, прокуратура та всі інші поважні державні органи, але терплячі селяни, які доведені сьогодні до зубожіння, які не знають як перезимувати і прогодувати свої сім’ї, не пробачать, якщо у них заберуть останнє.

Знаю точно, що не зважаючи ні на що ми не відступимося від цієї боротьби і таки повернемо пасовище громаді! Людям більше немає на кого сподіватися.

ПАСОВИЩЕ У НОВІЙ ОЛЕКСАНДРІВЦІ. Аналогічна ситуація виникла сьогодні у Новій Олександрівці. Нещодавно на сільському пасовищі з’явилася табличка, яка повідомляла про те, що ділянці присвоєний кадастровий номер і вона виставлена на аукціон. Відповідно купити право на її оренду може будь-який громадянин України, навіть Янукович, якого так і не було позбавлено громадянства.

Звичайно ж будемо боротися за пасовище і цієї громади! На час виходу цього номеру Новоолександрівська сільська рада та Згурівська районна рада підготували клопотання до Держгеокадастру з проханням врахувати інтереси найбільшого села району та не передавати в оренду цю земельну ділянку будь-якому громадянину. Крім того, найближчим часом сільська рада розпочне роботу щодо виготовлення документації на громадське пасовище.

ГОРОДИ У БЕЗУГЛІВЦІ. По Безуглівці маємо не менш резонансну ситуацію. Так, ще в 1993 році Безуглівська сільська рада прийняла рішення передати земельну ділянку площею 66 га. у постійне користування жителям сіл Безуглівка та Свобода для ведення особистого селянського господарства. З того часу 248 жителів цих сіл вирощують там городину.

Аналогічно ситуації із жуківським пасовищем, обласне земельне відомство у 2014 році вирішило передати людські городи у Безуглівці в оренду на 21 рік тому ж таки громадянину Антоненку С.О. з міста Ірпінь.

Дізнавшись про ситуацію, було зібрано загальні збори села, які доручили сільському голові звернутися до Київської обласної ради та Згурівської районної ради із проханням залишити дану земельну ділянку у користуванні громади. Райрада відреагувала зверненням до обласного земельного відомства, але воно було проігнороване. Не чекаючи дива, ми знову ж таки звернулися до обласної прокуратури та СБУ із проханням провести перевірку законності передачі Київоблземом в оренду людських городів жителю міста Ірпінь.

На виконання доручення прокуратури Київської області, Державна інспекція сільського господарства провела відповідну перевірку і знову ж таки не виявила порушень у діях Облзему, оскільки жителі сіл Безуглівка та Свобода не приватизували свої городи, тому на думку держави право власності на ці земельні ділянки у селян не виникло.

Понад те, сільська та районна рада і тоді не перестали захищати інтереси людей. Так, на сесії районної ради, розроблена нормативно-грошова оцінка ділянки площею 66 га не була затверджена. Депутати і до цього питання підійшли з повною відповідальністю.

Реакція Антоненка С.О. на таку принципову позицію щодо захисту громади та селянина була такою ж, як і по жуківському пасовищу – погрози судом та скарги на райраду у всі державні інстанції.

ЗЕМЛЯ УЧАСНИКІВ АТО ЗГУРІВЩИНИ ТА ЗГУРІВСЬКОЇ ГРОМАДИ. Це без сумніву одна з найбільш скандальних і найбільш резонансних крадіжок землі у громади не лише на території Згурівського району, а й на території Київської області.

Так, у 2014 році чиновники Держземагентства Київщини, грубо порушивши Закон та не врахувавши інтереси громади (численні звернення районної та селищної рад), віддали в оренду на максимальний строк – 49 років, під мінімальну відсоткову ставку – 3% дві земельні ділянки (загальною площею 70 га) під райцентром фізичній особі із Черкаської області - Вишнякову Євгену Вікторовичу.

Варто зазначити, що ці дві земельні ділянки – єдина перспектива для розвитку Згурівки. Одна з них передбачена як промислова зона, інша – як житловий масив. Крім того, після початку війни на Донбасі, саме цю землю районна та селищна влада в тому ж таки 2014 році зарезервувала для учасників АТО Згурівщини.

Ці дві земельні ділянки пану Вишнякову було дано в оренду для ведення фермерського господарства, але дивним чином обробляти «фермерську землю» взялися місцевий підприємець Золотоверхий С.М. (перший кандидат у виборчому списку ВО «Батьківщина» до Згурівської районної ради) та кандидат на посаду селищного голови Зленко Ю.В. Самого ж Вишнякова у Згурівці ніхто ніколи не бачив.

Нахабність новоспечених «фермерів», які представляють Вишнякова у Згурівці досягла небачених масштабів. Так, нещодавно вони підступно зібрали урожай із людських городів, які відповідно до рішення селищної ради з 1995 року надані жителям селища на цих земельних ділянках. Більше того, тим, хто приватизував землю, не дають змоги дістатися до свого городу – пропонують збирати городину гелікоптером.

Коли ж ще в червні 2015 року землю почали незаконно обробляти, на захист громади та прав бійців АТО зі Згурівщини стали активісти, небайдужі земляки, Згурівська районна рада, Асоціація фермерів Згурівського району та районна організація «Українська спілка ветеранів Афганістану», куди входять учасники АТО. Ситуація набула такого резонансу, що привернула увагу національних ЗМІ.

Разом із тим, відстоювати землю Згурівської громади почали ще в липні 2014 року. З того часу районною радою було відправлено десятки звернень до прокуратури, СБУ, МВС, Київської обласної адміністрації, Київської обласної ради, Держсільгоспінспекції і т.д. Також зверталися з проханням допомогти відстояти інтереси Згурівки та району до депутата Верховної Ради від нашого округу С. Міщенка та депутатів обласної ради від Згурівщини О. Мостіпана та В. Цвика. На звернення відреагував лише депутат Міщенко, направивши відповідне клопотання в Генеральну прокуратуру України.

Крім того, на дану ситуацію своїм депутатським зверненням до відповідних правоохоронних органів та органів виконавчої влади Київщини відреагував депутат Київоблради від ВО "Свобода" Сергій Калішук. Так, дане питання було піднято на одній із сесій Київської обласної ради та на засіданні постійної комісії ради з питань законності, правопорядку та боротьби з корупцією. Результат: комісія звернулася по прокуратури Київщини із проханням вжити заходів прокурорського реагування для скасування в суді незаконних рішень обласного земельного відомства.

Принагідно хочу спростувати інформацію опубліковану в попередньому номері районної газети «Панорама» №44 (агітаційний спецвипуск БПП «Солідарність»). На першій сторінці номеру, у пункті «Декілька слів про скандальні 70 га землі в межах Згурівської селищної ради») одним із шляхів вирішення даного питання пропонується пришвидшити виготовлення генерального плану Згурівки, після чого дані земельні ділянки увійдуть у межі селища, а договори оренди із Вишняковим втратять юридичну силу.

Прошу звернути увагу:

1. Одна з ділянок (у напрямку с.Леніне – 38 га) відповідно до нині діючого Генплану селища від 1986 року ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ ЗГУРІВКИ і значиться, як землі промисловості. Про те, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту 26 серпня 2015 року листом № 6-22/396/1874 до селищного голови підтвердила сама ж райдержадміністрація (сектор ЖКГ, будівництва, містобудування та архітектури РДА). Отже розпоряджатися цією земельною ділянкою обласне земельне відомство взагалі не мало права, а громадянин Вишняков та його представники у Згурівці використовують вищевказану земельну ділянку НЕЗАКОННО.

2. Відповідно до чинного законодавства, навіть після того, як новий генплан увійде в силу й друга земельна ділянка (в напрямку с. Красне) ввійде в межі Згурівки, право користування на неї у громадянина Вишнякова не пропаде. Іншими словами, навіть коли буде затверджено новий генплан і ці землі будуть у Згурівці, пан Вишняков, а точніше його представники будуть ще майже півстоліття використовувати землю, яку громада зарезервувала для своїх захисників – учасників АТО .

Звернення до суду для скасування наказів Держземагентства – це єдиний вірний законний шлях повернути землю громаді та учасникам АТО. Доповідаю, що сьогодні є всі підстави для скасування незаконних наказів у судовому порядку, а прокуратурою готується позовна заява.

Понад те, цю землю можна було повернути громаді давно, аби в обласної та районної адміністрацій була воля захистити людей та якби на всіх рівнях і у всіх інстанціях не намагалися загальмувати цей процес. Хочу зазначити, що допомогти повернути цю землю громаді та воїнам особисто у Згурівці обіцяли і голова облдержадміністрації Володимир Шандра, і його заступник Дмитро Христюк, і начальник міліції Київщини Вадими Троян. Наразі далі слів справа не зайшла. У той же час, просунути справу вперед допоміг громадський та журналістський тиск.

Варто зазначити, що всі ці ганебні випадки сталися через те, що 2012 році тодішня влада під майбутній земельний банк провела інвентаризацію вільних сільськогосподарських земель, в тому числі і на території Згурівського району. Тому всі вищевказані земельні ділянки, а також багато інших були показані «ВІЛЬНИМИ», хоча такими не були й чиновниками до уваги це не було взято. У результаті, на всі ці «вільні ділянки» чиновники Держземагентства знайшли та сьогодні продовжують шукати «господарів».

Зрозуміло, що при нинішній системі годі й чекати покарання корупціонерів та тих чиновників, які перевищили повноваження, у тому числі й на місцях. Втім, глибоко переконаний, що всім причетним посадовим особам до цього злодійства доведеться відповідати, а судовий процес повинен бути під жорстким та пильним контролем громадськості, яку обікрали.



ПРИНЦИПОВА ПОЗИЦІЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ ТА ЗАХИСТУ СЕЛЯН


Варто зазначити, що за 20 місяців роботи районна рада не приймала популістських рішень, не підтримувала злочинних дій центральних органів влади. Понад те, районна рада не вагаючись висловлювала свою позицію стосовно найважливіших питань державотворення, реагувала на необґрунтовані рішення Уряду, які можуть привезти до зубожіння населення та зростання соціально-економічної напруги у суспільстві, зокрема на необґрунтоване підвищення тарифів на енергоносії для населення.

Так, районна рада підтримала звернення Фастівської районної ради до Президента України, Кабінету Міністрів України, НКРЕКП, щодо зниження цін і тарифів на газ, електроенергію та теплову енергію для населення. Слід зазначити, що задовго до цього, одразу після рішення Уряду підвищити тарифи на газ, всі голови органів місцевого самоврядування району: селищний, сільські голови, а також голова й заступник районної ради відправили звернення до прем’єр-міністра України А.Яценюка із вимогою переглянути антинародне рішення. Відповідь від Уряду представники місцевого самоврядування Згурівщини так і не отримали, як і на повторне звернення.

Свою чітку позицію районної ради висловила й про нинішню ситуацію на Донбасі та окупанта частини України - Росії. Так, 19 лютого 2015 року на 49 сесії депутати першим питанням підтримали звернення Верховної Ради України до ООН, ЄС, ПАРЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, а самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» - терористичними організаціями.

Крім того, на 51 черговій сесії депутати одноголосно підтримали звернення до Верховної Ради України із закликом розглянути та прийняти проект Закону України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення". На думку депутатів, запровадження ринку землі у формі ринку права власності, а не права оренди, створить ризики негативного впливу на соціально-економічне життя українського села та продовольчу безпеку держави.

Депутати вважають, що від продажу землі в нинішніх умовах виграє лише іноземний капітал, український олігархат та спекулянти, які скуплять національне багатство за безцінь. У той же час селянина вкотре обдурять та залишать ні з чим.

Слід зауважити, що це рішення Згурівської райради підтримали Яготинська, Таращанська та Фастівська районні ради. Крім того, рішення про підтримку законопроекту Згурівська районна рада відправила в народному депутату від Згурівщини Сергію Міщенку та ініціаторам надважливого законопроекту: Юрію Бублику, Михайлу Головку, Олегу Осуховському, Андрію Іллєнку та Юрію Левченку.


ЯКІСТЬ РОБОТИ РАДИ


Аналізуючи весь спектр розглянутих питань і прийнятих рішень слід зауважити, що депутатський корпус проявив злагоджену роботу і політичну зрілість.

Фактично, протягом останніх 20 місяців роботи районної ради рішення приймались виважено та в інтересах громади, без партійних наказів зверху. За це хочу щиро подякувати всьому депутатському корпусу. Вирішення важливих для життя району питань кожен депутат поставив вище власних амбіцій та інтересів. Варто зазначити, що протягом звітного періоду роботи райради, миттєво припинялися будь-які спроби лобіювання інтересів великого бізнесу, що суперечать інтересам громад.

Пропозиції щодо порядку денного сесійних засідань обговорювалися на засіданнях постійних комісій та президії районної ради, які діють у відповідності до Регламенту.

Проекти рішень і довідкові матеріали на сесії готувались постійними комісіям, управліннями та відділами райдержадміністрації, виконавчим апаратом районної ради.

Важливою ланкою діяльності районної ради і виконавчого апарату є робота зі зверненнями громадян. Визначено дні прийому головою районної ради, заступником голови, депутатами районної ради. Втім, не зважаючи на графік прийому громадян, і мною, і заступником, люди приймалися кожного дня.

Роботу виконавчого апарату районної ради було направлено на організаційне, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності районної ради, президій та постійних комісій ради. Налагоджено роботу сайту районної ради. Апарат ради тісно співпрацює з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

В рамках питань про прийняття та внесення змін до районного бюджету на 2014 та 2015 роки, депутати ретельно і виважено підходили до розподілу коштів, намагаючись спрямувати їх, насамперед, на життєво необхідні заходи.

Значну увагу було приділено ефективному використанню майна спільної власності територіальних громад. Зокрема досить виважено підійшли до питання надання в оренду частини приміщення котельні КП «Згурівського ККП» для встановлення обладнання, що працює на альтернативному паливі. Депутати відповідально та прогресивно підійшли також до питання переведення навчальних закладів та Згурівської ЦРЛ на опалення за рахунок альтернативних видів палива

Протягом звітного періоду районна рада всіляко сприяла розвитку малого підприємництва – двигуна будь-якої економіки. Так, зокрема, для надання стоматологічних послуг населенню молодому підприємцю на пільгових умовах було надано в оренду частину приміщення комунального підприємства «Згурівська районна центральна аптека № 157».

Усі ці питання знаходяться на контролі, сподіваюся, що робота по них не припиниться і в наступному скликанні.

Слід зазначити, що більшість депутатів з відповідальністю ставилися до своїх депутатських обов’язків, регулярно відвідували засідання постійних комісій та пленарні засідання сесій, брали активну участь в обговоренні питань. Хотілось би відзначити роботу депутатів Паліводи Ю.О., Мотузки Н.Б., Івахненко Н.Ф., Дерунця О.Ф., Бойка В.А., Пантелуся І.І., Мельник Л.П., Марчука О.І..

Особливої уваги заслуговує депутатська робота голови постійної комісії ради з питань дотримання законності та правопорядку Ю.О. Паліводи, яку із впевненістю можна назвати зразковою.

Так, Юрій Олександрович, за нинішнє скликання підготував більше депутатських запитів та звернень ніж всі інші депутати разом узяті. Не рідко траплялося так, що люди зверталися за допомогою спочатку до Ю.О. Паліводи, а вже потім до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прокуратури, міліції і т.д. Така довіра виправдана, адже депутат щиро і безкомпромісно бореться за права людей.

Варто зазначити, що така самовіддана робота чітко відображається на кредит довіри – Юрія Олександровича 6 разів поспіль обирали депутатом районної ради. Впевнений, що в наступному скликанні депутат продовжить свою важливу роботу та даватиме приклад іншим колегам.

Загалом, хотілось би щоб до районної ради наступного скликання потрапило якомога більше молоді, яка не зіпсована системою й має зовсім інший підхід до роботи і бажання не словом, а ділом працювати для процвітання своєї громади та України.

На сьогоднішній день стоїть питання подальшого функціонування деяких навчальних закладів в тому статусі в якому вони перебувають сьогодні. Звісно все це тісно пов’язане з бюджетними процесами в районі. Але не дивлячись на це, маємо й надалі всі разом працювати так, щоб не доводилося закривати школи та економити на дітях.

У своїй особистій роботі намагався реагувати на проблеми кожної людини та кожної громади; докладав максимум зусиль для патріотичного виховання молоді та юнацтва; протистояв знищенню сіл району шляхом їх "добровільно-примусового" об'єднання; щиро опікувався нашими Героями - захисниками України.

Звичайно, не все задумане було зроблено. На це є, як об’єктивні, так, у деяких випадках і суб’єктивні чинники. Понад те, ніколи не обслуговував інтереси представників великого бізнесу, які звикли, що гроші вирішують все. Насамперед відстоював людей. Відкрито й безапеляційно боровся проти тих, хто відбирав у громад найцінніше, а іноді й надію. За це отримав багато ворогів, але ні про що не жалкую, бо добивався справедливості й законності.

У цьому звіті, звичайно, не можна охопити весь спектр тих питань над якими доводилося працювати. Проблем залишається дуже багато, зокрема і у сфері земельних питань, освіти, медицини, соціального захисту.

На завершення хочу подякувати депутатам районної ради, заступнику голови ради Івченку О.М., кожному працівнику виконавчого апарату, громадам Згурівщини та їх головам за плідну співпрацю, розуміння й підтримку.

З повагою, голова Згурівської районної ради VI скликання Євген Чубук

пʼятниця, 2 жовтня 2015 р.

Поїздка до воїнів Згурівщини на День району

26 вересня, за підтримки Асоціації фермерів та приватних землевласників Згурівського району, районного осередку ВМГО "Сокіл", навчальних закладів, небайдужих жителів, підприємств, установ та організацій Згурівщини, разом із побратимами їздили з допомогою до земляків, які нині захищають Батьківщину від російського агресора на Донбасі. Автомобіль відправився прямо під час урочистостей з нагоди святкування 29-ї річниці з дня створення Згурівського району.

Так, фермери Згурівщини, прийняли рішення зібрати й передати кошти не на пишні святкування у Згурівці, а на реальну допомогу для земляків, які знаходяться на передовій. На ці та зібрані під час святкування Дня району гроші, було закуплено найнеобхідніше, що просили воїни Згурівщини: цигарки, каву, чай, теплі ковдри, шкарпетки, воду, засоби гігієни, спеції та інше.

Фермерські господарства та приватні землевласники, які долучилися до збору коштів: СФГ «Статок» (Шепетюк З.М.), СФГ «Чайка 2» (Чубук О.І.), СФГ «Люна» (Черненко М.О.), СФГ «Чайка 6» (Палівода Ю.О.), СФГ «Поляна» (Горошко М.М.), СФГ «Зоря» (Черненький П.А.), СФГ «Сатурн» (Рудь К.І.), СФГ «Крук – 2008» (Крук В.Г.), СФГ «Вінес» (Мацишин В.П.), СФГ «Фортуна» (Євтін А.М.), СФГ «Либідь» (Івченко С.В.), «Олександр і К» (Шаповал К.В.), Коноваленко П.П., Макаренко В.Б., Мацишин В.П., Пляшко В.Г.. Пальним на дорогу забезпечили СФГ «Люна» (Черненко М.О.) та ТОВ «Квінт ЛТД» (Шепетюк Р.М.).

Значну частину допомогу для поїздки було зібрано парафіями Української Церкви Київського Патріархату у Згурівському районі: люди знесли багато продуктів, овочів та консервації. Збір був організований настоятелем Спасо-Преображенської церкви УПЦ КП протоієреєм Олегом Селедуєвим.

Багато було зібрано й колективом та учнями Згурівського професійного ліцею та Аркадіївського НВК. Так, учні та вчителі ліцею підготували посилки із найнеобхіднішими речами та продуктами, а також напекли багато солодощів, торти й короваї для воїнів-земляків. Випічку на передову підготувала також згурівський кондитер Олена Буромська. Активно долучилися до збору допомоги МГО "Фоловін вінд", учні Турівського НВК, Згурівського НВК, Згурівського БДЮТ та Згурівської ЗОШ, небайдужі підприємці та жителі району.

Традиційно, свіжий згурівський хліб та здобу на передову передав хлібзавод ТОВ «Право», а свіже молоко - філія ПАТ «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей». Цукор для воїнів Згурівщини підготував цукровий завод ТОВ «Краєвид».

Крім того, прямо під час святкування Дня району небайдужі земляки зносили овочі, консервацію, цигарки, чай, каву та солодощі. На прохання бійців 309 інженерно-технічний батальйону колектив Згурівської дільниці Переяслав-Хмельницької філії ПАТ «Київоблгаз» передав бензопилу. Ще одну новеньку бензопилу фермер Анатолій Євтін під час поїздки особисто вручив танкісту Валерію Гарбузу для потреб 2-го окремого танкового батальйону. На прохання згурівських бійців 14-ї окремої механізованої бригади, 20 літрів «Тосолу» передав ПП Самойленко Ігор Миколайович.

Не забули про бойових побратимів і демобілізовані воїни Згурівщини, які пройшли через війну та нині повернулися до звичного життя. Так, Олександр Чабей із Право Жовтня підготував декілька упаковок свіжих цукерок та печива, а Юрій Івченко із Нової Олександрівки разом із волонтерами м. Березань - засоби гігієни, шкарпетки та інше.

Олексій Норець - мій однокласник, побратим, боєць 30 ОМБр, учасник бойових дій, який більше року пробув у гарячих точках Луганської області, на наступний день після повернення, зателефонував і сказав, що привіз для когось із воїнів із Згурівщини той самий бронежелет, який ми йому купували ще в серпні 2014-го! Броник 4-го класу пройшов із ним усю війну і Олексій спеціально привіз його для земляків, які воюють сьогодні + свою розгрузку та аптечку.

Все це також повезли на передову, розгрузку передали воїну 72 ОМБр, згурівчанину Сергію Писаренку. Броник та аптечка повернулися додому, чекають на того, хто їх дійсно потребуватиме.

Зібрану допомогу для 15 воїнів зі Згурівщини із 8 абсолютно різних підрозділів, які знаходяться в 12 різних точках передової Донецької області, возили разом із побратимами: екс-головою райдержадміністрації Степаном Кузьмичем, фермером Анатолієм Євтіном, демобілізованими бійцями 72 ОМБр, учасниками бойових дій Олександром Чабеєм та Юрієм Івченком.

Отже, на напрямку Донецьк-Маріуполь відвідали:
  • Шевченка Миколу (Лизогубова Слобода, 311 інженерно-технічний батальйон);
  • Ковальчука Олега (Усівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Носова Сергія (Усівка, 79 окрема десантно-штурмова бригада);
  • Мринського Миколу (Войкове, 309 інженерно-технічний батальйон);
  • Гарбуза Валерія (Згурівка, 2 окремий танковий батальйон);
  • Яковенко Юрія (Нова Олександрівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Здора Віталія (Згурівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Мішина Віталія (Згурівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Писаренка Сергія (Згурівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Краснощока Володимира (Згурівка, 72 окрема механізована бригада);
  • Малиновського Павла (Згурівка, 14 окрема механізована бригада);
  • Астаф’єва Сергія (Згурівка, 14 окрема механізована бригада);
  • Кобялка Василя (Згурівка, 93 окрема механізована бригада);
  • Вознюка Олександра (Нова Олександрівка, 93 окрема механізована бригада);
  • Панасенка Андрія (Згурівка, 27 реактивно-артилерійська бригада).

    Адресні посилки від рідних були доставлені та вручені воїнам особисто.

    Так сталося, що вітати на передовій воїнів-земляків зі знаменними святами, для згурівських волонтерів вже стало доброю традицією. Так, раніше із вітаннями їздили на День Збройних сил України, на Новий рік, на Рідзво Христове, а нещодавно - на День Високомобільних десантних вйськ. Будемо продовжувати цю традицію! Хлопцям дійсно приємно, що до них приїжджають, не забувають та допомагають земляки.

    Сама поїздка була досить складною: було як мінімум вдвічі більше бійців, яких запланували відвідати, ніж зазвичай; складніший маршрут; 2100 км; чотири дні в дорозі; 2 пробитих колеса; втрата причепа і т.д. Але воно того варте! Хлопцям привезли позитивні емоції та дуже багато необхідного, а вони нам передали заряд енергії для боротьби на нашому фронті - із внутрішнім ворогом! Будемо виконувати, інколи жорстко і безапеляційно! Вони дуже сподіваються на нас, а ще мають більше оптимізму та сили духу, ніж ми! Вони - наша ГОРДІСТЬ!

    Друзі, щиро дякую всім, хто долучився до збору допомоги! Ви справжні, як і наші воїни! Вистачило всього й на всіх! Тримаймося купи, разом неодмінно переможемо!

    Ну а далі - фотозвіт із коментарями. Гарного перегляду! :-)

    Збирали допомогу прямо біля сцени

    Бензопила на передову від Згурівської дільниці Переяслав-Хмельницької філії ПАТ «Київоблгаз»

    Отець Олег Селедуєв із сином

    Три покоління жінок сім'ї Скринників і всі щирі українки :-)

    Одночасно збиралися кошти і на поїздку, і на будівництво церкви УПЦ КП у Згурівці

    Фермер Микола Черненко з дружиною Зоєю

    Сім'я Чабеїв (Право Жовтня)

    Сім'я Гончаруків долучилася до збору коштів на поїздку

    Згурівський фермер Юрій Палівода та дружина бійця 93 ОМБр Василя Кобялка

    Олія від СФГ "Крук - 2008"

    Степан Кузьмич підписує перший прапор на передову


    Голова Української військової організації, до недавнього часу заступник командира батальйону ОУН,
    відомий український письменних Борис Гуменюк

    Олексій Норець (30 ОМБр) приніс свій бронежилет

    А також аптечку та розгрузку

    Учні Згурівського професійного ліцею з директором Шевченком В.В.

    Ось такий витвір кулінарного мистецтва на передову спекли кондитери Згурівського професійного ліцею

    А також коровай

    Вся допомога на фото - від учнів та колективу Згурівського професійного ліцею


    Фото на пам'ять: фермери, воїни та активісти Згурівщини


    Торт від кондитерів Згурівського професійного ліцею

    Машину та причеп загрузили під зав'язку

    Скриньки із допомогою




    Люди почали активно підписувати прапори для воїнів-земляків













    Небайдужі люди допомагали хто чим міг


    Ось так виглядав один із розписаних прапорів. Всіх їх вручили воїнам на передовій




    Юрій Івченко та Олександр Чабей



    Голова Новоолександрівської сільської ради Катерина Мельник підписує прапор для своїх односельців





    Підрахунок зібраних коштів


    Збираємося їхати



    Приїхали в перший пункт призначення, до Миколи Шевченка (Лизогубова Слобода)

    Малюнок від дітей із Право Жовтня



    Микола Шевченко


    Розвантажуємося





    І спілкуємося. У Миколи Григоровича воює син, але батько також пішов добровольцем.



    Під'їхав Ковальчук Олег (Усівка)

    Розвантажуємося


    Торт від кондитерів Згурівського професійного ліцею залишили бійцям 311 інженерно-технічного батальйону


    Фото на пам'ять з Миколою Шевченком, Олегом Ковальчуком та їхніми побратимами

    Олег Ковальчук

    Приїхали до Носова Сергія (Усівка). 

    Фото на пам'ять із Сергієм Володимировичем та його побратимами із 79 ДШБ

    Носов Сергій




    Приїхали до Миколи Мринського (Войкове). Бензопила відЗ гурівської дільниці Переяслав-Хмельницької філії ПАТ «Київоблгаз»

    Розвантажилися і тут

    + адресна передача від рідних і Войківської громади

    Із хлопцями живе ось такий метис хаскі

    Фото на пам'ять


    Бензопила від фермера Анатолія Євтіна для Валерія Гарбуза та його побратимів із 2-го танкового батальйону

    Вивантажуємо допомогу й для танкістів



    Валерій Гарбуз


    Фото на пам'ять із підписаним у Згурівці прапором


    Неподалік Донецька. Пам'ятний знак 18 бійцям 51 ОМБр, які загинули на цьому місці 22 травня 2014 року


    Вшановуємо...

    Приїхали до Віталія Мішина (Згурівка)


    Останній пункт призначення першого дня в Донецькій області. Ночуємо у бійців 72 ОМБр.
    На фото Юрій Яковенко (Нова Олександрівка), Віталій Здор (Згурівка) та їх побратими із прапором,
    який підписали й передали на передову учні Новоолександрівського НВК 

    Розбитий БТР





    Фотографуємося на пам'ять із хлопцями і їдемо далі


    Готуємося до відправки

    Як і минулого разу, на крайні точки передової нас супроводжував Юрій Яковенко з побратимами


    Поїхати захотів і пес, який живе із хлопцями - Адік

    Їдемо

    Приїхали на позицію і чекаємо Сергія Писаренка (Згурівка)



    Люблю фотографувати, коли об'єкти фото не знають про це. У таких знімках справжні емоції, в них життя 





    :-)


    :-)








    Фото хлопцям на пам'ять


    Обереги, які зробили діти Згурівщини одразу ж знаходили свої місця. Цей висить прямо на блокпосту




    Хлопчина з оберегом

    Хлопці запросили подивитися на дитячі малюнки, які охороняють місце, де воїни відпочивають

    Далі фото малюнків
















    Приїхав Сергій Писаренко (Згурівка)

    Підписує прапор для земляків





    Фото на пам'ять


    Сергій Писаренко та Степан Кузьмич із прапором Згурівського району

    Розбита лінія електропередач

    Приїхали в наступний пункт призначення. На фото побратим
    Володимира Краснощока (Згурівка)

    Спілкуємося. По центру Володимир Краснощок.

    Ще одне живе фото :-)


    Володимир із побратимом

    Володимир Краснощок

    Адік знає свою роботу :-)


    Юрій Івченко


    Степан Кузьмич співає для бійців гімн ОУН УПА "Червона калина"

    ВІДЕО








    Охороняє зброю :-)


    Йдемо дивитися бліндаж на передовій


    Всередині також дуже багато дитячих малюнків

    І обереги


    Загальна кімната

    А ось у таких вузеньких лежанках хлопці відпочивають


    Коридор у бліндажі


    Освітлюється бліндаж ось від таких сонячних батарей


    Під'їзд до блокпоста


    Фото на пам'ять


    Степан Кузьмич та Володимир Краснощок

    Ще одна збита опора

    Їдемо далі






    Прощаємося із хлопцями і залишаємо передачу від МГО "Фоловін вінд"

    Хлопці поїхали

    Фотографуємося нашим екіпажем


    І їдемо далі

    У Вугледарі



    Далі трапилася ось така біда - від навантаження і нікудишніх доріг на осі відламалося колесо у причепа

    Причеп розвантажили і залишили у Сергія Астаф'єва (Згурівка)



    Сергій Петрович підписує прапор для земляків


    Фото на пам'ять



    Сергій Астаф'єв біля свого автомобіля



    Приїхали до бійців 93 ОМБр - Василя Кобялка (Згурівка) та Олександра Вознюка (Нова Олександрівка)

    Фото на пам'ять

    Приїхали до Андрія Панасенка (Згурівка). Це був останній пункт призначення


    Друзі, заходьте ще, скоро буде відео із останніх двох поїздок! Тримаймося купи!