Сьогоднішня молодь свято шанує своїх захисників та щиро любить Україну. Маємо продовжувати цю роботу та направляти її в системне русло, аби більше ніколи не повторювати страшних помилок.
Аби відчувати ситуацію, нагальні потреби військовослужбовців та підтримувати їх морально, щонайменше 7 разів разом з іншими волонтерами Згурівщини возив допомогу нашим бійцям із 72 ОМБр, 30 ОМБр, Національної гвардії України, 93 ОМБр, 11 батальйону «Київська Русь», 311 інженерно-технічного батальйону, 79 ДШБ, 309 інженерно-технічного батальйону, 2 танкового батальйону, 14 ОМБр та ін..
Маю зазначити, що головна заслуга в цьому всьому не моя. Тому користуючись нагодою хочу щиро подякувати фермерам, підприємцям, сільським головам та небайдужим землякам за спільну роботу з надання допомоги нашим хлопцям, які захищають Україну.
Окремо хотів би подякувати волонтеру, з яким їздив у всі поїздки на передову – колишньому голові РДА, кандидату на посаду Згурівського селищного голови Кузьмичу Степану Степановичу. Також хочу щиро подякувати всім волонтерам Згурівщини, які жертвуючи особистим часом та безпекою возили дорогу для захисників України. Ви маєте великі серця!
Сьогодні бачимо, що конфлікт на Донбасі не вичерпано, а «перемир’я» штучне – аби приспати пильність народу перед виборами. У той же час ворогом ще окупована частина нашої держави, тож маємо всі разом і далі продовжувати цю важливу роботу.
ЗАХИСТ ГРОМАД ВІД «ДОБРОВІЛЬНО-ПРИМУСОВОГО» ОБ’ЄДНАННЯ
Навесні нинішнього року Уряд почав втілювати реформу щодо децентралізації влади – надання ширших повноважень місцевим радам.
Без сумніву, стратегічний напрямок було обрано правильний, але чи правильні шляхи та методи його реалізації і які загрози для села, як колиски української нації, вони несуть – це вже інше питання, яке ми, звичайно ж, не могли проігнорувати, адже воно стосується й Згурівщини.
Вже з перших днів стало зрозуміло, що по-суті загрозливе для українського села
«добровільно-примусове» об’єднання громад подається під привабливим соусом децентралізації.
Тож районна рада, як орган, що представляє спільні інтереси територіальних громад Згурівщини, не могла не відреагувати на такі процеси. Ми одразу включилися в роботу, почали вивчати законодавство, прораховувати всі ризики та консультувати громади.
Варто зазначити, що більшість громад відповідально віднеслася до свого вибору. Так, на сьогоднішній день у Згурівському районі рішення про надання згоди на добровільне об’єднання громад прийняли 9 із 20 сільських рад та Згурівська селищна рада. У той же час, 11 сільських рад прийняли рішення залишитися самодостатніми громадами, або ж не прийняли рішення взагалі. Таким чином, це є показник того, що більшість громад визнають себе цілком спроможними, хочуть достойно розвиватися і не бути ні від кого залежними.
Сільські ради, які виступили проти об’єднання, перед прийняттям рішень прислухалися перш за все до волі своїх громад. Без сумніву, сьогодні всі розуміють, що децентралізація в Україні має відбутися: на місця потрібно повернути повноваження у сфері земельних питань та право самостійно й повноцінно розпоряджатися фінансовими ресурсами, які надходять від податків й зборів, що збираються на території громади.
Іншими словами, територіальні громади всіма руками за те, щоб розпоряджатися своїми грошима й землею, брати на себе відповідальність за життєдіяльність населених пунктів, закладів освіти, але не зовсім розуміють для чого їх всіх заганяють в одне стійло – вимагають об'єднатися.
Якщо об'єднання відбувається для того, щоб зекономити на утриманні сільського голови та апарату сільської ради, то люди одноголосно виступають за те, що
економію слід почати НЕ із зубожілого села, а із Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента та Верховної Ради.
В селі ж, голова, який обирається громадою, щодня відповідає за свою роботу й роботу команди. Якщо робота не влаштовує громаду, то вона має механізм впливу на своїх обранців через загальні збори, сесії сільської ради, засідання виконкомів, тощо. Крім того, громада робить свою остаточну оцінку на наступних виборах. І це є цілком логічно та відповідає демократичним принципам.
Понад те, більшість громад на сьогоднішній день не готові до того, щоб їх інтереси в об'єднаній громаді представляв староста, який фактично не має ніяких повноважень та ще й фінансово залежний не від своє громади, а від голови та ради об'єднаної громади.
Варто зазначити, що як на момент прийняття рішень, так і зараз, ні депутати місцевих рад, ні сільські голови, ні селяни не отримали конкретних відповідей на свої запитання стосовно того, що буде після об'єднання, коли громада отримає обіцяні повноваження і т.д. Так, дійсно, деякі доходи та збори передали на місця і місцеві ради сьогодні нарешті отримали ресурси на ремонт доріг, освітлення вулиць, ремонт ФАПів, клубів та інше.
Понад те, громадам так і не були передані обіцяні повноваження по землі. А між тим, бачимо перспективу того, що скоро селянам вже й не буде чим розпоряджатися, скоро вони не матимуть де випасати корів та вирощувати городину. Про це, до речі, детальніше висвітлено у розділі звіту «ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ».
Крім того, головною умовою об'єднань має стати покращення якості та доступності публічних послуг за місцем проживання, а не в центрі об'єднаної громади. Тому люди вимагають конкретики та хочуть бачити кінцевий результат реформи, а не обіцянки.
Отже про об'єднання конкретних громад можна говорити тільки після того, як свою думку скажуть самі члени цих громад – мешканці сіл, селищ, міст. У зв'язку з цим буде слушно, якщо в Згурівському районі, так звані обговорення будуть проводитися так, як це було споконвічно у селі – на сході всіх жителів.
На сьогоднішній день кожна громада хоче стати спроможною і в цьому може сприяти не адмінреформа, об’єднання, чи пак, їх колективізація та зміна вивісок, а реальна фінансова децентралізація та реформа щодо відродження українського села. По суті ж сьогодні Урядом і виконавчою владою на місцях здійснюється ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, а не децентралізація.
У зв’язку з цим, і далі будемо протидіяти будь-яким примусовим методам об’єднання громад у Згурівському районі, яке крім загибелі села нічого доброго не віщує. І далі будемо відстоювати кожне село, право кожної громади на гідне життя!
ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ
Починаючи з 2013 року у громад відібрали будь-які права розпоряджатися землею, яка знаходиться в адміністративно-територіальних межах населених пунктів. Ці функції були передані Держземагентству (нині Держгеокадастр). З того часу землю почали передавати в оренду без погодження з місцевими громадами.
Так, у Києві вирішилася доля близько 3000 га. на території Згурівщини. Це рілля, пасовища, сіножаті та навіть людські городи. Без зроди громади, чиновники обласного земельного відомства передавали в оренду місцевим аграріям та геть чужим у районі людям безцінний український чорнозем, часто пожиттєво – на 49 років та з мінімальною відсотковою орендною ставкою.
Фактично, у громад нахабно відбирали найцінніше – землю, яка би мала бути для розвитку, для інвестицій, а головне – для трудолюбивої молоді, яка хоче повертатися в рідне село й готова працювати на землі, але вже немає на чому, бо вона роздана тим, у кого є гроші, депутатські мандати та зв’язки. У громад та селян відбирали останнє, що давало змогу прогодувати сім’ю – людські городи та пасовища.
Відповідно до Закону «Про оцінку землі» та Закону «Про місцеве самоврядування», перед підписанням договору оренди між новоспеченим орендарем і державою в особі Держземагентства земля повинна бути оцінена, а саму нормативно-грошова оцінку затверджує районна рада. І це залишився єдиний момент, коли своє слово може сказати районна рада – орган місцевого самоврядування, який представляє спільні інтереси територіальних громад Згурівщини.
Тож коли громади просили захисту, Згурівська районна рада реагувала миттєво і безапеляційно була на боці ЛЮДЕЙ, а не панів та товстосумів.
Так було із пасовищем у с. Жуківка, людськими городами у с. Безуглівка, землею Згурівської громади та учасників АТО району, пасовищем у Новій Оржиці. І це далеко не вичерпний перелік свавілля чиновників Держземагентства та превдофермерів на території Згурівського району. Переконаний, що варто розібрати кожен випадок окремо. Громади мають право знати правду.
ПАСОВИЩЕ У ЖУКІВЦІ. У 2014 році Головне управління Держземагентства у Київській області вирішило на 21 рік передати в оренду 33 га. єдиного пасовища для випасання худоби у селі Жуківка жителю м. Ірпінь Антоненку С.О. Стосовно цієї земельної ділянки в 2013 році сільська рада прийняла рішення №197-24-VI створити громадське пасовище.
Варто зазначити, що Жуківка – це село, яке має найбільше поголів’я великої рогатої худоби у Згурівському районі. Відомо, що на території села зареєстровано 85 домогосподарств, які утримують 152 корови. Фактично, молоко та прибуток від його реалізації годують 85 сімей.
Понад те, знаючи цю ситуацію Держземагентство все одно вирішило передати в оренду дорогоцінну землю невідомій в селі та районі людині. Звичайно ж, громада попросила захисту в районної ради.
Спочатку районною радою було відправлено звернення до Головного управління Держземагентства у Київській області із проханням врахувати інтереси громади с. Жуківка, переглянути рішення щодо передачі в оренду випасу жителю м. Ірпінь та утриматися в майбутньому від передачі цієї землю будь-якому іншому «фермеру». Понад те, Київоблзем проігнорував і це звернення.
У зв’язку з цим районна рада у травні 2015 року звернулася до Прокуратури Київської області та до Головного управління СБУ в Києві та Київській області із проханням провести перевірку законності надання головним управлінням Держземагентства у Київській області жуківського пасовища Антоненку С.О.
Прокуратура Київщини відповідно до законодавства та повноважень доручила провести таку перевірку Державній інспекції сільського господарства. Остання не виявила порушень у діях Облзему, оскільки після рішення сільської ради про створення громадського пасовища, не було розроблено та затверджено відповідної технічної документації.
Навіть після цього районна рада продовжила боротися за жуківське пасовище. І коли на розгляд ради надійшла нормативно-грошова оцінка даної земельної ділянки, депутати висловили свою чітку позицію – жоден не проголосував «за». На клопотання громадянина Антоненка, рада розглядала дане питання двічі: вперше спільне засідання постійних комісій вирішило не виносити дане питання на сесію взагалі. Вдруге, на вимогу Антоненка питання таки винесли на пленарне засідання, але кожен депутат показав свою принципу позицію – проголосувавши «проти», або утримавшись від голосування.
Потенційному орендареві була дана рекомендація приїхати на зустріч із громадою, подивитися людям в очі, довести привабливість інвестиційного проекту для села та запропонувати альтернативу пасовищу, оскільки люди в Жуківці від корів не відмовляться. На жаль, до цієї рекомендації орендатор не прислухався.
Понад те, після цього громадянин Антоненко пообіцяв, що буде судитися із райрадою та доб’ється того, що таки забере сільське пасовище. На сьогоднішній день відомо, що даний громадянин звернувся до Уряду, обласної прокуратури, Держгеокадастру, облдержадміністрації, Держсільгоспінспекції та інших державних установ зі скаргою на районну раду – єдиного органу, який разом із Жуківської сільською радою захищали права ЛЮДЕЙ від самої ж держави.
Не знаю, на чиєму боці буде вельмишановний прем’єр, прокуратура та всі інші поважні державні органи, але терплячі селяни, які доведені сьогодні до зубожіння, які не знають як перезимувати і прогодувати свої сім’ї, не пробачать, якщо у них заберуть останнє.
Знаю точно, що не зважаючи ні на що ми не відступимося від цієї боротьби і таки повернемо пасовище громаді! Людям більше немає на кого сподіватися.
ПАСОВИЩЕ У НОВІЙ ОЛЕКСАНДРІВЦІ. Аналогічна ситуація виникла сьогодні у Новій Олександрівці. Нещодавно на сільському пасовищі з’явилася табличка, яка повідомляла про те, що ділянці присвоєний кадастровий номер і вона виставлена на аукціон. Відповідно купити право на її оренду може будь-який громадянин України, навіть Янукович, якого так і не було позбавлено громадянства.
Звичайно ж будемо боротися за пасовище і цієї громади! На час виходу цього номеру Новоолександрівська сільська рада та Згурівська районна рада підготували клопотання до Держгеокадастру з проханням врахувати інтереси найбільшого села району та не передавати в оренду цю земельну ділянку будь-якому громадянину. Крім того, найближчим часом сільська рада розпочне роботу щодо виготовлення документації на громадське пасовище.
ГОРОДИ У БЕЗУГЛІВЦІ. По Безуглівці маємо не менш резонансну ситуацію. Так, ще в 1993 році Безуглівська сільська рада прийняла рішення передати земельну ділянку площею 66 га. у постійне користування жителям сіл Безуглівка та Свобода для ведення особистого селянського господарства. З того часу 248 жителів цих сіл вирощують там городину.
Аналогічно ситуації із жуківським пасовищем, обласне земельне відомство у 2014 році вирішило передати людські городи у Безуглівці в оренду на 21 рік тому ж таки громадянину Антоненку С.О. з міста Ірпінь.
Дізнавшись про ситуацію, було зібрано загальні збори села, які доручили сільському голові звернутися до Київської обласної ради та Згурівської районної ради із проханням залишити дану земельну ділянку у користуванні громади. Райрада відреагувала зверненням до обласного земельного відомства, але воно було проігнороване. Не чекаючи дива, ми знову ж таки звернулися до обласної прокуратури та СБУ із проханням провести перевірку законності передачі Київоблземом в оренду людських городів жителю міста Ірпінь.
На виконання доручення прокуратури Київської області, Державна інспекція сільського господарства провела відповідну перевірку і знову ж таки не виявила порушень у діях Облзему, оскільки жителі сіл Безуглівка та Свобода не приватизували свої городи, тому на думку держави право власності на ці земельні ділянки у селян не виникло.
Понад те, сільська та районна рада і тоді не перестали захищати інтереси людей. Так, на сесії районної ради, розроблена нормативно-грошова оцінка ділянки площею 66 га не була затверджена. Депутати і до цього питання підійшли з повною відповідальністю.
Реакція Антоненка С.О. на таку принципову позицію щодо захисту громади та селянина була такою ж, як і по жуківському пасовищу – погрози судом та скарги на райраду у всі державні інстанції.
ЗЕМЛЯ УЧАСНИКІВ АТО ЗГУРІВЩИНИ ТА ЗГУРІВСЬКОЇ ГРОМАДИ. Це без сумніву одна з найбільш скандальних і найбільш резонансних крадіжок землі у громади не лише на території Згурівського району, а й на території Київської області.
Так, у 2014 році чиновники Держземагентства Київщини, грубо порушивши Закон та не врахувавши інтереси громади (численні звернення районної та селищної рад), віддали в оренду на максимальний строк – 49 років, під мінімальну відсоткову ставку – 3% дві земельні ділянки (загальною площею 70 га) під райцентром фізичній особі із Черкаської області - Вишнякову Євгену Вікторовичу.
Варто зазначити, що ці дві земельні ділянки – єдина перспектива для розвитку Згурівки. Одна з них передбачена як промислова зона, інша – як житловий масив. Крім того, після початку війни на Донбасі, саме цю землю районна та селищна влада в тому ж таки 2014 році зарезервувала для учасників АТО Згурівщини.
Ці дві земельні ділянки пану Вишнякову було дано в оренду для ведення фермерського господарства, але дивним чином обробляти «фермерську землю» взялися місцевий підприємець Золотоверхий С.М. (перший кандидат у виборчому списку ВО «Батьківщина» до Згурівської районної ради) та кандидат на посаду селищного голови Зленко Ю.В. Самого ж Вишнякова у Згурівці ніхто ніколи не бачив.
Нахабність новоспечених «фермерів», які представляють Вишнякова у Згурівці досягла небачених масштабів. Так, нещодавно вони підступно зібрали урожай із людських городів, які відповідно до рішення селищної ради з 1995 року надані жителям селища на цих земельних ділянках. Більше того, тим, хто приватизував землю, не дають змоги дістатися до свого городу – пропонують збирати городину гелікоптером.
Коли ж ще в червні 2015 року землю почали незаконно обробляти, на захист громади та прав бійців АТО зі Згурівщини стали активісти, небайдужі земляки, Згурівська районна рада, Асоціація фермерів Згурівського району та районна організація «Українська спілка ветеранів Афганістану», куди входять учасники АТО. Ситуація набула такого резонансу, що привернула увагу національних ЗМІ.
Разом із тим, відстоювати землю Згурівської громади почали ще в липні 2014 року. З того часу районною радою було відправлено десятки звернень до прокуратури, СБУ, МВС, Київської обласної адміністрації, Київської обласної ради, Держсільгоспінспекції і т.д. Також зверталися з проханням допомогти відстояти інтереси Згурівки та району до депутата Верховної Ради від нашого округу С. Міщенка та депутатів обласної ради від Згурівщини О. Мостіпана та В. Цвика. На звернення відреагував лише депутат Міщенко, направивши відповідне клопотання в Генеральну прокуратуру України.
Крім того, на дану ситуацію своїм депутатським зверненням до відповідних правоохоронних органів та органів виконавчої влади Київщини відреагував депутат Київоблради від ВО "Свобода" Сергій Калішук. Так, дане питання було піднято на одній із сесій Київської обласної ради та на засіданні постійної комісії ради з питань законності, правопорядку та боротьби з корупцією. Результат: комісія звернулася по прокуратури Київщини із проханням вжити заходів прокурорського реагування для скасування в суді незаконних рішень обласного земельного відомства.
Принагідно хочу спростувати інформацію опубліковану в попередньому номері районної газети «Панорама» №44 (агітаційний спецвипуск БПП «Солідарність»). На першій сторінці номеру, у пункті «Декілька слів про скандальні 70 га землі в межах Згурівської селищної ради») одним із шляхів вирішення даного питання пропонується пришвидшити виготовлення генерального плану Згурівки, після чого дані земельні ділянки увійдуть у межі селища, а договори оренди із Вишняковим втратять юридичну силу.
Прошу звернути увагу:
1. Одна з ділянок (у напрямку с.Леніне – 38 га) відповідно до нині діючого Генплану селища від 1986 року ЗНАХОДИТЬСЯ В МЕЖАХ ЗГУРІВКИ і значиться, як землі промисловості. Про те, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту 26 серпня 2015 року листом № 6-22/396/1874 до селищного голови підтвердила сама ж райдержадміністрація (сектор ЖКГ, будівництва, містобудування та архітектури РДА). Отже розпоряджатися цією земельною ділянкою обласне земельне відомство взагалі не мало права, а громадянин Вишняков та його представники у Згурівці використовують вищевказану земельну ділянку НЕЗАКОННО.
2. Відповідно до чинного законодавства, навіть після того, як новий генплан увійде в силу й друга земельна ділянка (в напрямку с. Красне) ввійде в межі Згурівки, право користування на неї у громадянина Вишнякова не пропаде. Іншими словами, навіть коли буде затверджено новий генплан і ці землі будуть у Згурівці, пан Вишняков, а точніше його представники будуть ще майже півстоліття використовувати землю, яку громада зарезервувала для своїх захисників – учасників АТО .
Звернення до суду для скасування наказів Держземагентства – це єдиний вірний законний шлях повернути землю громаді та учасникам АТО. Доповідаю, що сьогодні є всі підстави для скасування незаконних наказів у судовому порядку, а прокуратурою готується позовна заява.
Понад те, цю землю можна було повернути громаді давно, аби в обласної та районної адміністрацій була воля захистити людей та якби на всіх рівнях і у всіх інстанціях не намагалися загальмувати цей процес. Хочу зазначити, що допомогти повернути цю землю громаді та воїнам особисто у Згурівці обіцяли і голова облдержадміністрації Володимир Шандра, і його заступник Дмитро Христюк, і начальник міліції Київщини Вадими Троян. Наразі далі слів справа не зайшла. У той же час, просунути справу вперед допоміг громадський та журналістський тиск.
Варто зазначити, що всі ці ганебні випадки сталися через те, що 2012 році тодішня влада під майбутній земельний банк провела інвентаризацію вільних сільськогосподарських земель, в тому числі і на території Згурівського району. Тому всі вищевказані земельні ділянки, а також багато інших були показані «ВІЛЬНИМИ», хоча такими не були й чиновниками до уваги це не було взято. У результаті, на всі ці «вільні ділянки» чиновники Держземагентства знайшли та сьогодні продовжують шукати «господарів».
Зрозуміло, що при нинішній системі годі й чекати покарання корупціонерів та тих чиновників, які перевищили повноваження, у тому числі й на місцях. Втім, глибоко переконаний, що всім причетним посадовим особам до цього злодійства доведеться відповідати, а судовий процес повинен бути під жорстким та пильним контролем громадськості, яку обікрали.
ПРИНЦИПОВА ПОЗИЦІЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ ТА ЗАХИСТУ СЕЛЯН
Варто зазначити, що за 20 місяців роботи районна рада не приймала популістських рішень, не підтримувала злочинних дій центральних органів влади. Понад те, районна рада не вагаючись висловлювала свою позицію стосовно найважливіших питань державотворення, реагувала на необґрунтовані рішення Уряду, які можуть привезти до зубожіння населення та зростання соціально-економічної напруги у суспільстві, зокрема на необґрунтоване підвищення тарифів на енергоносії для населення.
Так, районна рада підтримала звернення Фастівської районної ради до Президента України, Кабінету Міністрів України, НКРЕКП, щодо зниження цін і тарифів на газ, електроенергію та теплову енергію для населення. Слід зазначити, що задовго до цього, одразу після рішення Уряду підвищити тарифи на газ, всі голови органів місцевого самоврядування району: селищний, сільські голови, а також голова й заступник районної ради відправили звернення до прем’єр-міністра України А.Яценюка із вимогою переглянути антинародне рішення. Відповідь від Уряду представники місцевого самоврядування Згурівщини так і не отримали, як і на повторне звернення.
Свою чітку позицію районної ради висловила й про нинішню ситуацію на Донбасі та окупанта частини України - Росії. Так, 19 лютого 2015 року на 49 сесії депутати першим питанням підтримали звернення Верховної Ради України до ООН, ЄС, ПАРЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів світу
про визнання Російської Федерації державою-агресором, а самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» - терористичними організаціями.
Крім того, на 51 черговій сесії депутати одноголосно
підтримали звернення до Верховної Ради України із закликом розглянути та прийняти проект Закону України "Про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення". На думку депутатів, запровадження ринку землі у формі ринку права власності, а не права оренди, створить ризики негативного впливу на соціально-економічне життя українського села та продовольчу безпеку держави.
Депутати вважають, що від продажу землі в нинішніх умовах виграє лише іноземний капітал, український олігархат та спекулянти, які скуплять національне багатство за безцінь. У той же час селянина вкотре обдурять та залишать ні з чим.
Слід зауважити, що це рішення Згурівської райради підтримали Яготинська, Таращанська та Фастівська районні ради. Крім того, рішення про підтримку законопроекту Згурівська районна рада відправила в народному депутату від Згурівщини Сергію Міщенку та ініціаторам надважливого законопроекту: Юрію Бублику, Михайлу Головку, Олегу Осуховському, Андрію Іллєнку та Юрію Левченку.
ЯКІСТЬ РОБОТИ РАДИ
Аналізуючи весь спектр розглянутих питань і прийнятих рішень слід зауважити, що депутатський корпус проявив злагоджену роботу і політичну зрілість.
Фактично, протягом останніх 20 місяців роботи районної ради рішення приймались виважено та в інтересах громади, без партійних наказів зверху. За це хочу щиро подякувати всьому депутатському корпусу. Вирішення важливих для життя району питань кожен депутат поставив вище власних амбіцій та інтересів. Варто зазначити, що протягом звітного періоду роботи райради, миттєво припинялися будь-які спроби лобіювання інтересів великого бізнесу, що суперечать інтересам громад.
Пропозиції щодо порядку денного сесійних засідань обговорювалися на засіданнях постійних комісій та президії районної ради, які діють у відповідності до Регламенту.
Проекти рішень і довідкові матеріали на сесії готувались постійними комісіям, управліннями та відділами райдержадміністрації, виконавчим апаратом районної ради.
Важливою ланкою діяльності районної ради і виконавчого апарату є робота зі зверненнями громадян. Визначено дні прийому головою районної ради, заступником голови, депутатами районної ради. Втім, не зважаючи на графік прийому громадян, і мною, і заступником, люди приймалися кожного дня.
Роботу виконавчого апарату районної ради було направлено на організаційне, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності районної ради, президій та постійних комісій ради. Налагоджено роботу сайту районної ради. Апарат ради тісно співпрацює з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
В рамках питань про прийняття та внесення змін до районного бюджету на 2014 та 2015 роки, депутати ретельно і виважено підходили до розподілу коштів, намагаючись спрямувати їх, насамперед, на життєво необхідні заходи.
Значну увагу було приділено ефективному використанню майна спільної власності територіальних громад. Зокрема досить виважено підійшли до питання надання в оренду частини приміщення котельні КП «Згурівського ККП» для встановлення обладнання, що працює на альтернативному паливі. Депутати відповідально та прогресивно підійшли також до питання переведення навчальних закладів та Згурівської ЦРЛ на опалення за рахунок альтернативних видів палива
Протягом звітного періоду районна рада всіляко сприяла розвитку малого підприємництва – двигуна будь-якої економіки. Так, зокрема, для надання стоматологічних послуг населенню молодому підприємцю на пільгових умовах було надано в оренду частину приміщення комунального підприємства «Згурівська районна центральна аптека № 157».
Усі ці питання знаходяться на контролі, сподіваюся, що робота по них не припиниться і в наступному скликанні.
Слід зазначити, що більшість депутатів з відповідальністю ставилися до своїх депутатських обов’язків, регулярно відвідували засідання постійних комісій та пленарні засідання сесій, брали активну участь в обговоренні питань. Хотілось би відзначити роботу депутатів Паліводи Ю.О., Мотузки Н.Б., Івахненко Н.Ф., Дерунця О.Ф., Бойка В.А., Пантелуся І.І., Мельник Л.П., Марчука О.І..
Особливої уваги заслуговує депутатська робота голови постійної комісії ради з питань дотримання законності та правопорядку Ю.О. Паліводи, яку із впевненістю можна назвати зразковою.
Так, Юрій Олександрович, за нинішнє скликання підготував більше депутатських запитів та звернень ніж всі інші депутати разом узяті. Не рідко траплялося так, що люди зверталися за допомогою спочатку до Ю.О. Паліводи, а вже потім до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прокуратури, міліції і т.д. Така довіра виправдана, адже депутат щиро і безкомпромісно бореться за права людей.
Варто зазначити, що така самовіддана робота чітко відображається на кредит довіри – Юрія Олександровича 6 разів поспіль обирали депутатом районної ради. Впевнений, що в наступному скликанні депутат продовжить свою важливу роботу та даватиме приклад іншим колегам.
Загалом, хотілось би щоб до районної ради наступного скликання потрапило якомога більше молоді, яка не зіпсована системою й має зовсім інший підхід до роботи і бажання не словом, а ділом працювати для процвітання своєї громади та України.
На сьогоднішній день стоїть питання подальшого функціонування деяких навчальних закладів в тому статусі в якому вони перебувають сьогодні. Звісно все це тісно пов’язане з бюджетними процесами в районі. Але не дивлячись на це, маємо й надалі всі разом працювати так, щоб не доводилося закривати школи та економити на дітях.
У своїй особистій роботі намагався реагувати на проблеми кожної людини та кожної громади; докладав максимум зусиль для патріотичного виховання молоді та юнацтва; протистояв знищенню сіл району шляхом їх "добровільно-примусового" об'єднання; щиро опікувався нашими Героями - захисниками України.
Звичайно, не все задумане було зроблено. На це є, як об’єктивні, так, у деяких випадках і суб’єктивні чинники. Понад те, ніколи не обслуговував інтереси представників великого бізнесу, які звикли, що гроші вирішують все. Насамперед відстоював людей. Відкрито й безапеляційно боровся проти тих, хто відбирав у громад найцінніше, а іноді й надію. За це отримав багато ворогів, але ні про що не жалкую, бо добивався справедливості й законності.
У цьому звіті, звичайно, не можна охопити весь спектр тих питань над якими доводилося працювати. Проблем залишається дуже багато, зокрема і у сфері земельних питань, освіти, медицини, соціального захисту.
На завершення хочу подякувати депутатам районної ради, заступнику голови ради Івченку О.М., кожному працівнику виконавчого апарату, громадам Згурівщини та їх головам за плідну співпрацю, розуміння й підтримку.
З повагою, голова Згурівської районної ради VI скликання Євген Чубук
